Міністерство освіти і науки поставило за мету реформувати підходи до навчання у старшій школі: до 2027 року з’явиться можливість вибирати профіль навчання, навчальний процес має забезпечувати всебічний розвиток, а освітяни — індивідуальний підхід до кожного учня.В сеукраїнське онлайн-опитування засвідчило підтримку реформи серед учнів і батьків.
Про це повідомила пресслужба МОН.
«Ми прагнемо, щоб з 2027 року старша школа докорінно змінилася. Насамперед — ціннісно. Тому в основу змін закладаємо дві засадничі цінності — свободу і відповідальність.
Девʼятикласники самостійно будуть обирати, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це те, що було закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого хочуть самі діти», — написав на своїй фейсбук-сторінці міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Очікується, що у 2027 році після закінчення 9 класу учні зможуть обрати одне з двох спрямувань — академічне або професійне.
Якщо учень обере академічне спрямування, то зможе вчитися в ліцеї за обраним профілем, наприклад, STEM чи мовно-літературним. Учні самостійно обиратимуть предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем. Готуватимуться до вступу в заклади вищої освіти.
Академічні ліцеї стануть великими закладами освіти, де формуватимуть кілька груп учнів, отже, у них зʼявиться можливість запропонувати різні профілі та навчальні предмети на вибір.
Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти. Там студенти опановуватимуть професію та обиратимуть предмети, які повʼязані з нею. Після закінчення навчання там студенти вирішуватимуть, вийти їм на ринок праці чи продовжити навчання в закладах вищої освіти.
Як повідомив міністр Оксен Лісовий, кілька днів тому були презентовані результати соціологічного дослідження від Київського міжнародного інституту соціології, яке було проведено на замовлення Швейцарсько-українського проєкту DECIDE на запит МОН. Вони показали, що 91% старшокласників та 83% студентів закладів професійної освіти висловили бажання обирати частину предметів для вивчення самостійно.
85% старшокласників повідомили, що підтримують реформу. Серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, серед батьків учнів 5–6 класів — 78%.
Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у квітні–травні цього року методом онлайн-інтерв’ю з використанням репрезентативної вибірки шкіл та закладів ПТО/ФПО. Дослідження охопило представників місцевої влади, освітян, батьків та учнів з усіх регіонів України. Усього в ньому взяли участь понад 80 тисяч респондентів із 300 територіальних громад в усіх регіонів України. Повний текст дослідження доступний за посиланням.
Пілотування реформи розпочнеться у 2025 році в окремих ліцеях у різних регіонах.
Зараз напрацьовують зміни до законодавства, розробляють програми, підручники і навчальні матеріали, налагоджується професійний розвиток учителів, триває оновлення освітнього середовища в майбутніх ліцеях і коледжах. Громади разом з Міносвіти та обладміністраціями працюють над створенням нової мережі ліцеїв.
Національний старт реформи планують на 2027–2029 роки.
Нагадаємо, 26 липня Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Він надає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію і навчатися за академічним або професійним спрямуванням.
Стандарт застосовуватимуть в академічних ліцеях (10–12 класи), закладах професійної та професійно-технічної, а також фахової передвищої та спеціалізованої освіти (щодо здобуття повної загальної середньої освіти).
За новим стандартом, учні шкіл та студенти закладів професійної освіти і факультетів післядипломної освіти зможуть обирати собі профіль навчання — наприклад, математичний, STEM, IT, мовно-літературний тощо.
Кожен профіль пропонуватиме навчальні предмети / інтегровані курси для поглибленого чи професійно орієнтованого вивчення, а також предмети / інтегровані курси поза профілем. Кількість годин для вивчення предметів за вибором зростатиме з кожним роком навчання.
Навчання за новим стандартом почнеться з 1 вересня 2027 року.
Базова ідея старшої профільної школи
Зараз у старших класах фактична програма навчання мало відрізняється від тієї, що була за радянських часів. Теоретично реформа вже почалася, учні мають можливість обирати один з 27 профілів. Але насправді навчальний процес йде за звичними алгоритмами. Так само учень з першого до останнього року навчання перебуває в одній будівлі школи (якщо не йде після дев’ятого класу до спеціалізованого навчального закладу), так само навчання триває одинадцять років. Що ж зміниться, коли реформа старшої школи почнеться вже реально?
Нова українська школа (НУШ) пропонує:
- збільшити загальний термін навчання до 12 років. Це пов’язано як з необхідністю надолужити все, що було не зроблено за два роки пандемії та два (майже) роки війни, так і з потребою в більш поглибленому вивченні профільних предметів у старших класах;
- розділити навчання в цілому на три блоки – початкова, середня та старша школа. При цьому це має бути не умовний поділ, а реальне виділення кожного блоку в окремі будівлі. Винятком можуть бути спеціалізовані школи, бо в них уже з перших класів програма вивчення базових предметів є більш складною і потребує досвідченіших вчителів та спеціальних програм;
- виділити дев’ять основних галузей, у межах яких можна сформувати власний профіль навчання;
- зробити два рівні освіти – обов’язковий (базовий) та поглиблений. Перший мають опанувати ВСІ учні, аби отримати документ про повну середню освіту, другий дає додаткові можливості, але не є необхідним.
Зрозуміло, що реформа середньої школи в Україні відбувається поступово, перші зміни були запроваджені ще в 2017 році в межах пілотної програми. Основні ж новації підуть разом із стартом профільної освіти за новим стандартом (2027). Найімовірніше, вони будуть орієнтовані також на потенційно затребувані професії та напрями майбутнього.
Освітня реформа більш докладно
У межах 12-річної освіти галузі будуть такими:
- мовно-літературна;
- математична;
- природна;
- технологічна;
- інформатична;
- соціальна та здоров’язбережувальна;
- громадянська та історична;
- мистецька;
- фізична культура.
З урахуванням значної різниці в потребах, викладацькому складі, технічному обладнанні та іншому в одному навчальному закладі не можуть бути реалізовані усі освітні галузі. Відповідно виникне більш різноманітна, ніж зараз, спеціалізація старшої школи, а можливо, також і середньої.
Вивчаючи перелік освітніх галузей, нескладно зрозуміти: розділення на профілі з достатньою варіативністю можливо тільки в тому випадку, коли в одному освітньому закладі реалізовано дві-три галузі.
Приклад: школяр цікавиться водночас математикою, інформатикою та дизайном. Його освітній профіль буде на межі між математичною, інформатичною та мистецькою галузями.
Якою буде старша профільна школа в Україні? Вже відомо, як буде розподілятися учбове навантаження. У десятому класі (базовий рівень) за обраним профілем діти будуть навчатися від 105 до 210 годин, а поза ним – від 35 до 140. В одинадцятому та дванадцятому класі кількість зросте до 385-595 годин за профілем і від 70 до 280 поза ним. Утім, лякатися значно збільшених цифр не варто: це на два роки, конкретний розподіл залежитиме від освітнього профіля, кількість уроків у старшокласників не зросте суттєво. Планується 33 години на тиждень плюс ще три години на фізичну культуру.
Поточний стан речей можна дізнатися з документу.
Фактично десятий клас буде адаптаційно-профільним, а вже одинадцятий та дванадцятий суто профільними.
Ще одна цікава риса реформи середньої освіти в Україні: всі предмети, і профільні, й обов’язкові, будуть викладатися модульно.
Які предмети стануть необов’язковими у школі
Зрозуміло, що, якою б не була важливість профільного навчання, є базове ядро предметів, що будуть викладатися всім, незалежно від обраного профілю.
У 12-річний план навчання входять такі обов’язкові предмети:
- українська мова та література або у вигляді інтегрованого курса, або розгорнуто;
- історія України;
- математика;
- іноземна мова.
Такий вибір ґрунтується на переліку предметів, що неодмінно входять до ЗНО чи НМТ. Також вважаються необхідними фізична культура, «Захист України» та домедична підготовка. Тут вибір зрозумілий: в умовах постійної військової небезпеки молодь має отримувати знання, потрібні для власного та суспільного захисту й безпеки.
Всі інші предмети в старших класах (10-12) будуть не обов’язковими.
Як вступити до 10 класу та чим його можна замінити
Перехід з середньої школи до старшої профільної планується варіативним, але в будь-якому випадку школяр повинен мати знання по базовим предметам на рівні, достатньому для продовження освіти. Рівень знань, найімовірніше, буде визначатися за результатами ДПА чи аналогічного випробування. Також можуть бути затребувані рекомендації педагогів відповідно до спрямованості та нахилів учня.
Замінити повний 12-річний план навчання в школі можливо вибором замість старших класів освітнього процесу в закладах професійної освіти чи передвищої фахової освіти.
Важливо: профіль навчання не обов’язково вибирати «раз і назавжди». Саме в десятому класі можна змінити профіль. Питання про те, чи можливо буде зробити це пізніше, в 11-12 класі, зараз обговорюється. Але фахівці зауважують, що міняти профіль кілька разів недоцільно: адже це заважає нормальному навчанню.