У вівторок, 20 серпня, Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у Росії. Згідно з ним, вони мають припинити свою діяльність в Україні. За документ проголосували 265 народних депутатів.
Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат фракції “Голос” Ярослав Железняк.
«Історичне голосування!.. Це питання національної безпеки, а не релігії», – заявила Геращенко.
Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.
Також Железняк оприлюднив таблицю голосування. Не підтримали закон 4 нардепів від фракції “Слуга народу”, 17 — від фракції “Платформа за життя та мир”, 7 депутатів “Відновлення України” та 1 позафракційник.
Четверо парламентарів утрималися, з яких — 3 “Слуг народу” та 1 від фракції “Відновлення України”.
Що передбачає закон?
Закон про регулювання діяльності релігійних організацій має унеможливити діяльність церков, які керуються державою, яка здійснює агресію проти України, тобто — Росією.
Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення — ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації.
Раніше, в ефірі телемарафону, спікер парламенту Руслан Стефанчук розповів, що релігійним організаціям після рішення комісії дадуть 9 місяців, щоб порвати зв’язки з Росією.
Якщо зв’язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.
Єпископ православної церкви України Никодим (Кулигін) Херсонський і Таврійський сказав у коментарі Суспільному, що через тривалу війну Росії цей закон уже давно на часі.
“Звичайно, в нашій країні вже дуже довго триває війна і, напевно, мало є людей, які не ставили питання про те, яка роль релігійних організацій в цих усіх подіях. Чомусь було наче поблажливе ставлення до багатьох фактів колаборації, які відбувалися з боку людей, які перебувають у канонічній єдності з Російською православною церквою (РПЦ)”, — говорить священнослужитель.
На його думку, не можна толерувати діяльність РПЦ на території України, яка страждає від війни, надто з огляду на те, що патріарх РПЦ Кирило благословив вбивства українців і знищення української державності.
Що відомо про законопроєкт щодо регулювання релігійних організацій
Законопроєкт №8371 розробив уряд на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони у січні 2023 року. Мова про заборону релігійних організацій, пов’язаних з РФ. Найбільше критикують цей законопроєкт представники УПЦ МП.
В УПЦ називають такі кроки парламенту порушенням прав людини й переслідуванням церкви. Там наполягають, що ще з травня 2022 року є незалежною від Москви церквою й обіцяють оскаржити закон у разі його повного ухвалення. Проте, у грудні 2022 року спеціальна експертна комісія ДЕСС офіційно встановила зв’язок УПЦ з Московським патріархатом.
Митрополит Української православної церкви (УПЦ) Климент у коментарі Суспільному назвав закон дискусійним. Та зазначив, що УПЦ не підкоряється жодним центрам в Україні та за кордоном, а лише Київській Митрополії.
“УПЦ завжди діяла в межах правового поля. Якщо це правове поле дає їй можливість оскаржувати речі, які порушують права і свободи громадян України, можливість вільно сповідувати релігію, порушують свободу совісті, то звісно тоді потрібно все робити для того, щоб в юридичний законний спосіб відстояти фундаментальне, конституційне право на свободу совісті і релігійне переконання”, — відповів Климент на запитання, чи планують оскаржувати закон.
Народні депутати України Євгенія Кравчук (“Слуга народу”) та Володимир Ар’єв (“Європейська солідарність”) в ефірі Суспільного схвалили прийнятий законопроєкт.
Ар’єв разом із тим зауважив, що процедурно буде складно простежити, щоб кожна організація, пов’язана з РФ, розірвала ці зв’язки. Бо над цим працюватиме ДЕСС, викликаючи кожну організацію в суд. І тут може бути до 6 тисяч позовів за кількістю парафій, які сьогодні перебувають так чи інакше в канонічному зв’язку з Москвою, а юрист в ДЕСС один. Структури, які все ж будуть позбавлені реєстрації, просто не зможуть називатися релігійними організаціями, додав нардеп. А тих 29 парламентарів, які проголосували проти законопроєкту, він назвав “п’ятою колоною”.
Кравчук же наголосила, що приватне майно релігійних організацій залишиться за ними, згідно з інститутом недоторканності приватної власності. Державне і комунальне відійде державі, якщо виявиться зв’язок з Росією і організація його не розірве.
“Ці релігійні організації навіть після ліквідації можуть переписати на громадську організацію, на фізичну особу, людину просто — Іваненка. Це європейська норма, ми не впливаємо на те, де люди моляться. Але це впливає на організацію громадян”, — наголосила нардепка Кравчук.
Позафракційна народна депутатка України Вікторія Гриб не голосувала за законопроєкт №8371. У коментарі Суспільному вона пояснила, що не голосувала за, бо вважає, що в Україні немає російської церкви чи релігійних організацій, пов’язаних з РФ.
“Предстоятель УПЦ Онуфрій із самого початку війни засудив російську агресію і сказав, що то є гріх Каїна проти Авеля. Тому зараз забороняти будуть саме УПЦ, якщо мова буде саме про це йти. У нас немає УПЦ МП. Просто нам намагаються нав’язати цю думку в Україні. Я не розумію для чого. Для розколу українського суспільства? У нас 6 мле вірян на сьогодні, які є прихожанами УПЦ”, — сказала Гриб.
За словами нардепки, віряни УПЦ моляться за військовослужбовців ЗСУ, за мир та допомагають ЗСУ. Також Вікторія Гриб переказала слова ексбійця добровольчого батальйону “Айдар” Миколи Грєдова, що єдина російська православна церква, яка була зареєстрована на території України, зараз у Луганській області в окупації.
“І я вважаю, що нам не треба було чіпати цього питання, яке може працювати на ворога. Може роздмухати з цього скандал і розповідати, що в Україні заборонили 6 мільйонам громадян ходити в церкву”, — підсумувала парламентарка.
На початку 2023 року уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №8371 щодо заборони в Україні релігійних організацій, згідно з яким може бути припинена діяльність УПЦ МП.
У першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроєкт 19 жовтня 2023 року. Та наступні місяці законопроєкт не виносився на друге читання.
5 березня 2024 року Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт у другому читанні.
21-го травня, вимагаючи розгляду законопроєкту, фракція “Європейської Солідарності” блокувала трибуну парламенту. На погоджувальній раді парламентарі дійшли домовленості, як тільки зберуть 226 підписів “за” — законопроєкт винесуть на голосування.
Як пояснив тоді Суспільному голова парламенту Руслан Стефанчук, зробили це для того, щоб законопроєкт був точно ухвалений, а не провалений.
17 серпня Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила, що підтримує законопроєкт щодо заборони в Україні діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.
Що відомо про заборону УПЦ МП в Україні
У реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква не має приставки Московський патріархат. Назву УПЦ (МП) ще можна побачити у звіті Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті за 2021 рік.
Навесні 2022 року УПЦ Московського патріархату внесли зміни у свій Статут, щоб відмежувати УПЦ від РПЦ. Попри це, релігієзнавча експертиза Держслужби з питань свободи совісті засвідчила: УПЦ є структурним підрозділом Російської православної церкви.
Митрополит УПЦ МП Онуфрій та ще понад 20 священнослужителів церкви мають російське громадянство, мовиться в розслідуванні “Української правди”. В УПЦ МП назвали цю інформацію “недостовірною та маніпулятивною” і заявили, що митрополит Онуфрій є громадянином України від народження і паспортами інших держав не володіє.
Митрополит УПЦ МП Онуфрій визнав, що мав російський паспорт, однак начебто ніколи ним “не цікавився”, а після вторгнення РФ в Україну “полишив російське громадянство.
Депутати Рівненської облради на позачерговій сесії проголосували за заборону УПЦ МП на території області. Також вони звернулись до Кабміну із проханням припинити договори оренди з релігійними організаціями, які не виконують вимоги українського законодавства.
Депутати Хмельницької міськради позбавили права на користування УПЦ МП територією Свято-Покровського собору, де сталася сутичка між колишнім військовим та священнослужителем. Рішення підтримали одноголосно. Також на сесії заборонили усім релігійним організаціям УПЦ МП користуватись земельними ділянками, які перебувають в комунальній власності громади.
Діяльність УПЦ МП також заборонили на Волині — за рішення одноголосно проголосували депутати облради.
Джерело – Суспільне