Квартира на першому поверсі у Білгороді-Дністровському : тут живе родина воїна, який повернувся із фронту без обох ніг. Вдома на інвалідному візку чоловік став заручником рідного дому, бо не мав як виїхати навіть у двір. Дізнавшись про проблеми з пересуванням, першими відгукнулись небайдужі жителі Акерману.
Про історію Івана Слободенюка його мама Лариса навесні 2024 року розповіла у фейсбуці. Каже: зверталась до Білгород-Дністровської міської ради з проханням встановити пандус, – там пообіцяли та й забули про нагальну потребу захисника.
“Стали сусіди сваритися, що він виїджає на площадку курити, вони написали заяву до нас у поліцію. А він на візку більше нікуди не може потрапити,“, – зі сльозами на очах ділиться пані Лариса.
Після сварок із сусідами пані Лариса з відчаю розповіла про свою історію у фейсбуці. На неї відгукнулися місцеві волонтери. Серед них – Інга Величко, засновниця ГО “Буджак – це Україна”, яка запропонувала замість пандуса зробити підйомник. Спершу зібрали гроші волонтери, підкллючилися активістки з арт-простору “Мальований півень”, а найбільшу суму доклав місцевий підприємець, Михайло Баранов, який є депутатом міської ради.
Пані Інга розповідає: аби збудувати ліфт для героя, пішло чимало сил та часу. Перш ніж замовити металоконструкції, потрібно було спроектувати обладнання, також довелось розширювати двері на балкон з кухні для виїзду на підйомник, аби там міг пройти інвалідний візок.
Зараз Іван проходить лікування, в реабілітаційному центрі на Львівщині. місцеві майстрині проводили майстер-класи, виготовляли одяг, сувеніри, обереги, і разом з людьми назбирали майже 150 тисяч гривень, аби облаштувати Іванові ліфт.
Мама воїна розповідає, Іван закінчив кулінарне училище, працював трохи кухарем, та всі плани зруйнувала війна. Важке поранення отримав під Луганськом, село Новоселівка.
Більше – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
https://www.youtube.com/watch?v=0bjAHRGYv7g
Авторка – Оксана Піднебесна