У Республіці Молдова другий місяць триває Перепис населення і житла. Він розпочався 8 квітня і продовжиться до 7 липня 2024 року. Часто українці, які перебувають у державі як вимушені переселенці, неохоче надають свої дані переписникам, які стукають до них у двері. Та в Національному бюро статистики пояснюють: Перепис стосується абсолютно усіх осіб, які на момент опитування перебувають в країні, а зібрані відомості, котрі є конфіденційними і суворо захищені Законом, дуже важливі для подальших кроків Молдови, яка зараз масштабно опікується вимушеними переселенцями з України.
Дорін Лозовану – керівник відділу перепису Національного бюро статистики Республіки Молдова. Пояснює: кожна держава має проводити раз на 10 років якісний підрахунок свого населення та умов його життя. Такі переписи населення були ще в епоху російської імперії, і коли Молдова була у складі Румунії, і в часи СРСР.
Згідно міжнародних правил, Молдова дотримується своїх зобов’язань перед ООН, Європейським Союзом, тому це вже третій перепис з часів Незалежності (перший був у 2004, 2014, і зараз третій у 2024-му).
А от Україна проводила свій останній перепис ще 2001 року. Проте чимало наших співвітчизників, які зараз перебувають на території Молдови, неохоче беруть участь у перепису.
Дорін ЛОЗОВАНУ керівник відділу перепису Національного бюро статистики, Республіка Молдова:
“Дуже важливо, щоб зібрані фахівцями дані збігалися з реальністю. От, наприклад, якщо якась категорія людей, яка проживає на території Республіки Молдова, відмовляється від надання даних щодо себе, вони виглядатимуть як неіснуючі для цієї держави. Особлива увага саме до українців, які через війну опинились тут у статусі вимушених переселенців. Приміром, якщо лише одна чи п’ять тисяч людей будуть зафіксовані, а насправді, за попереднім обліком у Молдові перебуває близько ста тисяч українців, – це вплине на подальші кошти з різних фондів, кількість міжнародної допомоги, яка саме й виділяється для біженців від війни. Тому ми закликаємо кожного, до кого завітає додому переписник, не відмовлятись від опитування”, – пояснює пан Лозовану.
Перепис 2024 року має кілька нововведень. По-перше, опитувальник заповнюється не від руки, а в електронному вигляді, на планшеті, з яким до вас завітає працівник Бюро.
По-друге, на питання можна відповідати на 5-ти мовах: крім румунської, ще українською, болгарською, гагаузькою, російською та романі (роми). Уся інформація є конфіденційна та захищена Законом. Всього під час перепису у Молдові задіяно 4 тисячі переписників та 500 супервайзерів.
Перепис – це підрахунок населення, яке фактично проживає в країні, для збору і аналізу інформації демографічних, економічних і соціальних характеристик. Але в Молдові крім людей, переписують і житло, навіть коли воно порожнє, аби дізнатись спражню, реальну картину для влад різного рівня, які забезпечують населення послугами.
Адже країні важливо знати де людина проживає насправді, і в яких умовах, чи є в неї каналізація, водогін, природний газ, чим вона обігрівається взимку, чи має місце для господарства, та які ще має потреби. Тому дуже важливо кожному, і українцям зокрема, взяти участь у перепису і чесно відповісти на всі поставлені питання, зазначає пан Дорін.
“Завдяки перепису ми зможемо дізнатись про важливі речі. От, наприклад, виявиться, що десь великий відсоток сімей з маленькими дітьми, а там навколо нема жодного дитячого садка! Це вже підстава для того, щоб проводити зміни. Або є регіони, де значно поширена українська мова, чи болгарська, гагаузька, згідно з правилами Євросоюзу, вивіски й дорожні знаки там мають бути вказані двома мовами: державною і тією, яку використовує місцеве населення. Але для початку ми маємо знати точну кількість носіїв мови. Ще одна дуже важлива тема – відкриття шкіл, де навчання вестиметься рідною мовою, для українських дітей це зараз одна з найважливіших проблем. Але в нас немає точної кількості таких запитів, саме це й можемо з’ясувати під час загальнодержавного опитування”, – пояснює Дорін Лозовану.
Перепис – це деколи єдиний спосіб зібрати певну інформацію. Чимало відомостей можна отримати з різних державних баз, та от дізнатись, яка в людини етнічна належність, якими мовами користуються люди чи якої віри дотримується, можна лише під час перепису.
Крім того, продовжує пан Лозовану, до опитувальнику потрапили абсолютно нові питання, пов’язані із другою національною ідентичністю, вторинною міграцією, – приміром, де народились батьки, щоб виявити етнічний склад населення Молдови. Також є блок питань з так званого “Вашингтонського блоку”, пов’язані з порушеннями в людини слуху, зору, пам’яті чи можливотей пересування, – аби виявити людей, котрі потребують допомоги.
“Кожна людина важлива для Молдови – це наш головний девіз в Національному бюро статистики. Це своєрідна фотографія суспільства, аби дізнатись реальність, якою вона є. Питання тому так і складені, щоб держава могла розуміти тенденції, потреби в медицині, освіті, культурі, створенні комфортних умов для життя чи тимчасового перебування усіх осіб на території держави”, – пояснює пан Дорін.
Участь у перепису населення – не добровільна , а обов’язкова, за відмову навіть передбачений штраф, на рівні 2,5 тисяч леїв. Проте в Бюро статистики вірять, що до стягнень справа не дійде, тож продовжують переконувати людей відкрито відповідати на всі питання. Час на роздуми ще є – перепис в Молдові триватиме до 7 липня 2024 року.
Для українських біженців виявити свою присутність у Молдові необхідно. Аби ця дружня до нас держава могла й надалі надавати їм усім свій захист та тепло.
Авторка – Оксана Піднебесна