Ілля Діордієв розказав, що в ніч з 23 на 24 лютого прикордонники прийняли бій. Паніки та страху не було, військові були налаштовані рішуче протистояти ворогу. Але сили були не рівні. Тому, щоб зберегти життя, бійці вирішили припинити супротив. А далі — 45 днів полону.
“Росіяни не дозволяли подзвонити рідним, стверджували: “Україні ви не потрібні”. У квітні оголосили, що везуть бійців на розстріл. Та, на щастя, це був обмін полоненими”, — розповів прикордонник.
Усі два місяці, які військовий провів у росіян, він думав про батьків, які залишилися вдома. Особливо він зазначає, що сильно пережив за рідних через незнання ситуації та стан речей, які відбувалися поза полоном.
“Я молився, щоб у них все було добре, щоб до них не дійшли жахи війни. Знав, що мушу повернутися заради них”, — згадує Ілля.
Додамо, що після курсу реабілітації Ілля повернувся на службу й втретє переступив поріг прикордонного вишу.
Нагадаємо, що вчора з російського полону повернулося ще троє захисників Зміїного. Бійці були у полоні майже 10 місяців. На рідній землі їх зустрічали та вітали з поверненням. На місце зустрічі прийшло багато кілійців повітряними кулями та квітами.
Всього вдалося звільнити з полону окупантів понад 30 захисників Зміїного. Однак це ще не всі бійці, тож робота триває й визволити обіцяють усіх.