Болградська громада втратила одного з кращих свооїх синів, талановитого хлопця, Максима Мединського, який навчався на факультеті журналістики Київського національного університету, друкував свої статті і наближався до своєї мрії. Він став не тільки журналістом, а воїном і справжнім патріотом України.
Максим закінчив Болградську школу-ліцей, а потім Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
«Мені ніколи не було страшно втратити своє життя, лише боявся втратити його якось по-дурному. Тому не стояло питання: йти на війну чи ні. У моїй країні війна, отже я маю її захищати», – так писав Максим ще в 2016 році.
Він захищав нашу країну на сході ще у 2014 році. І згоден був знову повернутися на фронт. Що він і зробив в лютому 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Так писав Максим вже в лютому 2022 року:
«Якщо знову почнуться активні бойові дії, я, звісно ж, повернуся на війну. Абсолютно готовий зробити це в будь-який момент. Потрібно буде розібратися з роботою, домашніми питаннями і вперед. Боятися нормально, хвилюватися про рідних теж. Але не піти не можна. А як інакше? Хто повинен це зробити? Завжди є що втрачати. Але важливо не лише боятися втрат, а й захищати своє. На жаль, можливість загострення — це не одномоментна ситуація, а та реальність, в якій ми живемо».
Сталося так, як Максим і передбачав. Війна стала реальністю… Але в цій реальності вже не буде лейтенанта ЗСУ Максима Мединського.
Перед початком війни він працював у пресслужбі Міністерства інфраструктури. Казав, що він щаслива людина, мав дівчину, з якою планував одружитися.
“Якщо я матиму сина і він колись захоче служити, я не буду відмовляти. Я поясню йому, що на нього може чекати. Але кожен мусить робити те, що вважає за потрібне. Заважаючи людині діяти так, як вона хоче, можна втратити її ще з більшою вірогідністю, ніж на війні», – ділився хлопець у розмові…
Повне інтерв’ю з Максимом можна прочитати тут.
Редакція сайту СИЛА ГРОМАД висловлює співчуття співчуття батькам Максима, його рідним і близьким.