Після початку повномасштабного вторгнення не раз з’являлись припущення, що росія може атакувати Україну і з боку самопроголошеного «Придністров’я», де від початку 1990-х перебувають російські військові. Одеська область має 160 км спільного кордону з невизнаною республікою. Чи кинуть Придністров’я у м’ясорубку війни з Україною?
СИЛА ГРОМАД поцікавилась думкою голови Подільської районної військової адміністрації Михайла ЛАЗАРЕНКА.
“Я можу сказати відповідально, що жителі, населення, і люди, які проживають на території невизнаної “ПМР” (“Придністровська Молдавська республіка” – Авт.), вони для нас не є загрозою і абсолютно близькі по духу. Чому так: тому що 36% проживає етнічних українців, це люди які народилися в колишньому Окнянському, Балтському, Любашівському, Чечельницькому, Кодимському районі, це люди,в якиїх батьки, свати, куми, однокласники тут, і вони теж переживали з першого дня війни, як з 2014 року, так і дотепер. Є звичайно люди, які з “промитими” мізками, які дивляться російські ЗМІ, богу дякувати, їхні антени завдяки партизанам впали, вони вже менше дивляться телебачення”, – каже Михайло Лазаренко, голова Подільської районної військової адміністрації.
У Придністров’ї дійсно “стоїть” 14-та російська армія, яка налічує 1760 осіб військового складу. З них боєздатних всього-на -всього 300 військових, продовжує очільник військової адміністрації. Бойової техніки, яка могла б виконувати спецзавдання, там недостатньо, переважно це застаріла техніка часів Радянського союзу, яка до всього, не проходила жодну модернізацію. Біля українського кордону ще донедавна “каталися” 9 танків, але щоб не провокувати ЗСУ, їх вже перегнали до міста Тирасполь. У Подільській ВА переконують: повністю володіють інформацією, адже з так званим Придністров’ям впритул межують землі Окнянської, Кодимської, Подільської громад. Все, що там відбувається, добре відомо нашим військовим.
“Склади Ковбасної від Подільська на відстані всього 12 км. А перше українське село за 2 км. Осколки від стрільбищ прилітають в найближчі городи. Ми впевнені, що придністровці на нас нападати не будуть, якраз вони захищаються, будують там фортифікаційні споруди, і кожен день чекають, що ми на них нападемо. Але Україна з першого дня незалежності ні на кого не нападала. І ми старалися, щоб наші міста і села були охайними. Ми будували ФАПи, школи, садки, ми садили клумби, ми брали краще, що ми в кого бачили і в жодному разі нікого не хотіли загарбати, ми нікого не «визволяли”… Тому можу сказати з впевненістю своїм рідним землякам, що вони більше бояться нас. Якщо вони не будуть провокацій робити, ні один снаряд український на їхню землю лягати не буде”, – повідомив голова військової адміністрації.
З іншого боку, пояснює Михайло Лазаренко, Придністров’я опинилося між молотом і ковадлом: з одного боку, там відмовляються воювати з Україною , а з іншого – невизнана держава 30 років перебуває під російським впливом.
“Вони абсолютно несамостійні, в них є президент і їхня рада, ви ж розумієте, що територія Придністров’я менша ніж вся Одеська область, які вони можуть бути самостійні? Весь газ, який прокачувався через Україну, заходив до них, і електроенергія, яку вони використовували для внутрішніх своїх потреб. Вони абсолютно несамостійні, але повірте, у них нема ніякого бажання воювати з Україною. Мені про це доповідають, я щоденно зустрічаюся з командирами нашого прикордонного гарнізону. В нас проходили поминальні дні, частина людей приїхали з Придністров’я до батьків, особисто спілкувався. Більше того, багато людей через останні події виїхало до Одеси, – бо вони вірять в ЗСУ, вірять, що ми їх захистимо! Частина поїхала до Молдови, хтось на Буковину до родичів, але контракти (військові – Авт.) підписувати ніхто не хоче. Коли оголосили загальну мобілізацію, їм сказали, що воювати з Україною, зібралось 15-20 людей, всі захворіли, і на цьому кіно в них закінчилось. Я не вірю у війну з Придністров’ям”, – резюмує голова Подільської ВА.
Авторка – Оксана Піднебесна