Впродовж останніх років увага громадськості прикована до конфліктів в зоні Національного природного парку “Тузловские лимани”. Останнім часом протистояння між керівництвом нацпарку і людьми, які усе своє життя провели в цих краях, стає усе більш жорстким і непримиренним. А нещодавно справа дійшла і до судової тяганини: керівництво НПП подало позов на Лиманську сільську громаду Білгород-Дністровського району. Як вирішилася суперечка і що відбувається в заповіднику зараз, під час прес-конференції в ІА “Одеса-медіа” розповіли представники суміжніх з нацпарком громад Василь Резніченко і Валентин Скалозуб, архітектор Олександр Очинский і голова Білгород-Дністровської райради Григорій Мельниченко.
“Ні керівництво району, ні місцеві громади не були проти створення національного парку, коли в 2010 році він був створений указом Президента України. Ідея хороша. Але замість парку, де б охороняли природу і займалися науковою діяльністю, ми отримали годівницю для певних осіб. Керівництво нацпарка – Ірина Вихристюк, як і її попередник, а тепер заступник Іван Русев, – вже впродовж майже десяти років є такими, що “виконують обов’язки” і досі не затверджені на рівні держструктур. Жоден конкурс на заміщення цих посад, в якому могли б взяти участь компетентні фахівці, не відбувся – під тими або іншими приводами. Тим часом там відбувається узурпація влади, не побоюся цього слова”, – підкреслив Григорій Мельниченко.
За його словами, сьогодні три громади – Тузлівська, Лиманська і Дивізійська, – стали заручниками незаконної діяльності керівництва нацпарка. Починаючи з 2010 і дотепер не затверджені межі заповідної зони, а єдиний документ, що визначає статус НПП, – це президентський указ, в якому позначена лише загальна площа, до того ж незрозуміло як визначена.
Це, в першу чергу, і призводить до численних конфліктів з місцевими жителями, яких звинувачують у веденні господарської діяльності на заповідній території. А за фактом людей просто позбавили можливості вільно обробляти свої землі, закріплені за ними держактами, на яких вони працювали десятками років, як і користуватися пасовищами, виловлювати рибу або навіть просто відпочити на березі місцевої водойми.
Так, минулого року з території Лебедівського лісу керівництво нацпарка в компанії “тітушок” вигнало із застосуванням сили бізнесменів, які мали договори з Саратським лісництвом і надавали рекреаційні послуги. Тобто під приводом охорони природи були вигнані люди, які нічого не порушували і платили податки в місцеві громади. Але незабаром на цій же території з’явилися нові кемпінги для приїжджих, тобто НПП запустило “своїх” підприємців, повідомили учасники прес-конференції.
Своєю чергою голова Лиманської ОТГ Василь Резніченко відзначив, що керівництво нацпарку “Тузловські лимани” перешкоджає розвитку місцевих громад.
“Сьогодні незрозуміло, куди йдуть податки від рекреаційної діяльності, кому в кишеню йдуть гроші за вхід і перебування у зоні нацпарку. Незрозуміло також, куди дівається сміття з цих земель, коли там щодня знаходяться тисячі туристів. Наші місцеві жителі обмежені у своїх діях, відбувається переслідування місцевих рибалок, які вийшли до водойми зловити пару кілограм риби для своєї сім’ї, жителів, які випасають худобу: викликають поліцію, складають протоколи. А потім суди їх відпускають, адже згідно із законом ці місця не є територією нацпарку, тому що вона не затверджена належним чином”, – говорить Василь Резніченко.
Голова Дивизійської громади Валентин Скалозуб додав, що з кожним роком росте напруга між землевласниками і співробітниками нацпарку. Доходить до абсурдних ситуацій, коли людина обробляє свою законну земельну ділянку, але їй забороняють це робити, тому що, на думку представників нацпарку, він працює на території НПП:
“Землі, які від часів заснування тутешніх населених пунктів оброблялися місцевими жителями і належали громаді, представники нацпарку визнали своїми. Тепер там просто росте трава заввишки в декілька метрів. І якщо пайовик не дай Бог скосить її, на нього можуть завести кримінальну справу. Сьогодні Нацпарк претендує на земельні паї, які були законно видані землеробам”, – підкреслив Валентин Скалозуб.
Учасники прес-конференції також розповіли, що на території біля пляжу, куди раніше місцеві жителі ходили літом загорати, представники нацпарку встановили два шлагбауми. Пройти можна, але за проїзд доведеться заплатити 50 гривень. На численні питання, за що і на якій підставі беруться гроші, відповідь одна: читайте положення, мовляв, вони мають право надавати такі послуги. При цьому ті, хто заплатив, можуть під’їхати прямо до води. Де ж тут турбота про природу?!
Більше того, посилаючись на необхідність захисту природи і ведення наукової роботи, керівництво парку зібралось через суд відібрати у громади Білгород-Дністровського району шматок приморської території, а саме піщану косу, яка є пляжною зоною курорту Расєйка, – бо мають, мабуть, на неї якісь інші плани. Саме це й стало приводом для судового позову.
“Це проблемна територія через те, що немає чітких меж національного парку. Але при цьому історично і згідно із затвердженим генпланом ця територія належить селу Приморське – і це було доведено в суді, який став на сторону Лиманської громади. Свій позов вони намагалися обгрунтувати тим, що нібито громади мають намір побудувати там дачі або готелі. Але, потрібно підкреслити, коса не призначена для будівництва, і це погоджено генеральним планом”, – підкреслив архітектор Олександр Очинський.
“Керівники національного природного парку “Тузловські лимани” видають свою незаконну господарську діяльність за наукову роботу і намагаються захопити приморські території найближчих сільських громад. Крім того, саме НПП, а не місцеві громади, чомусь отримав квоту на вилов кефалі і розподілив її між “своїми” рибалками. При цьому ці підприємства не мають необхідних законних підстав на вилов: ні причалів, ні пунктів прийому риби і обліку кількості улову, тобто цей облік не ведеться, і ця квота на зовсім невеликий улов, яку можна вичерпати за день, може розтягтися на увесь сезон. Знову-таки, будуть нанесені збитки природі, а гроші підуть комусь в кишеню повз державу і місцеві громади”, – вважає голова Білгород-Дністровської районної ради Григорій Мельниченко.
Учасники прес-конференції резюмували, що проблему можна розв’язати лише встановленням чітко визначених меж нацпарку. Але тепер зробити це буде набагато складніше, ніж 10 років тому, коли НПП тільки був заснований, тому що місцеві жителі, права яких вже не один рік порушуються, неохоче йтимуть на компроміс і навряд чи підпишуть документ, який згідно із законом зобов’язані з ними погоджувати.
До того ж процес не зрушить з місця без зміни нинішнього керівництва нацпарку, яке, переконані представники місцевого самоврядування, свідомо гальмує цей процес, тому що йому вигідна така невизначеність.
“Давно назріла необхідність у відкритих виборах компетентного і не корумпованого директора НПП “Тузловские лимани”, – підкреслили спікери.
ВІДЕО – “Одесса-медиа”:
Джерело – “Одесса-медиа”