«Здорова Бджола – Здорова Планета!» Під цим гаслом виробники меду в Одеській області створюють Кластер співтовариств бджолярів. У Великомихайлівській громаді ФГ «Здорова Бджола» прагне стати лідером та агрегатором всіх об’єднань і спільнот бджолярів.
Плани тут амбітні, а виклики – великі: надавати всі послуги бджільництва – від кочівлі до викачування та зберігання меду. Це розвиток матководства, реєстрація племінних пасік, щоб легалізувати та вивести з тіні бджільництво Великомихайлівської та сусідіх з нею громад, полювання на новітні технології та розвиток апітуризму. Стаціонарним, домашнім пасікам тут надаватимуть навчання і професійне сучасне обладнання. На пустирях, схилах і неугіддях підсіватимуть медоносні трави. У школах планують закласти насіннєві розсадники медоносних дерев і висаджувати їх з дітьми та пенсіонерами уздовж доріг, шкіл, стадіонів. Кочуючим пасікам ФГ «Здорова Бджола» пропонує дружбу і взаємодію з картами фермерських посівів.
Бджолярі впевнені, що завдяки їхньому ФГ і майбутнього кластеру вдасться знайти новий підхід до оздоровлення нації за допомогою продуктів бджільництва та апітерапії.
“Для створення такого кластера тут історично склалися необхідні умови, – розповідає засновник ФГ «Здорова Бджола» Петрушев Володимир. – На сьогоднішній день ситуація така, що основна маса бджолярів – люди похилого віку, які працюють за принципом «як дід навчив». Тому акцент робиться на оптовій реалізації меду замість виготовлення інших видів продуктів бджільництва. Основна причина такого підходу – це відсутність сучасної інформації та навичок впровадження новітніх технологій. Мало хто з бджолярів знає, що торгівля тільки медом дає 30% можливості отримання прибутку при продажах прополісу, пилку тощо”.
Метою ФГ і майбутнього кластера є об’єднання дрібних бджільницьких господарств, які не можуть бути конкурентоспроможними через свою розрізненість; впровадження сучасних технологій та інновацій у виробництві меду; кочівля і співпраця з фермерами і картами посівів; створення спільного центру і торгових точок для конструктивного зв’язку бджолярів з маркетологами, а також з іншими підприємцями заради підвищення ефективності роботи кожного і зростання конкурентоспроможності.
Як доводить практика, кластерний підхід дає підприємцям різні переваги. Некомунікабельним бджолярам легше вийти на ринок за рахунок зв’язків інших учасників кластера. Організованим бджолярам реальніше отримати спільний доступ до серйозних замовлень та клієнтів, зацікавлених у закупівлі великих партій меду та інших продуктів бджільництва.
“Разом також простіше організувати навчання новачків і підвищення кваліфікації фахівців, – зазначає Володимир Маркович. – Нам пощастило. Ми співпрацюємо з Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, який проводить безкоштовні заняття для тих, хто захопився медовою темою та економікою. При спільних оптових закупівлях інвентарю та ветпрепаратів виходить економія коштів. Бізнес кожного може розвиватися швидше за рахунок активного впровадження інновацій та обміну досвідом. Крім того, ми допомагаємо вирішувати проблему зайнятості населення: звільнені в запас військові та інші молоді пенсіонери знаходять у нас роботу до душі, сезонних робіт на пасіках і посівах медоносних трав завжди вистачає”.
Інновації – подарунок для розвитку бізнесу
“Хочу підкреслити наші досягнення в сфері інновацій в бджільництві, – ділиться успіхом засновник. – По-перше, це багатокорпусні вулики різної комплектації, зроблені з урахуванням недоліків (і з їх усуненням) раніше випущених в СНД конструкцій. Спосіб проварки вуликів в лляній олії з воском і прополісом. Вони теплі, легкі, не псуються від вологи в осінньо-зимовий період і від палючої спеки жарким літом, зручні в транспортуванні. Сітчасте дно дає можливість прикрити вічко в періоди обробок полів і під час переїздів на кочівлі, щоб бджоли не запарилися”.
За словами бджоляра, ще одним інструментом сучасних технологій є розробка в Україні електричної радіальної медогонки, яка може відкачувати одночасно до 64 рамок, що дає велику економію часу і трудовитрат. Розроблена раніше електрична медогонка на такі ж 32 рамки вже використовується багатьма бджолярами на пасіках України. Електроніж для зрізання забруса з рамок значно прискорює роботу бджолярів і також застосовується на пасіках кластеру співтовариств бджолярів.
Є в учасників майбутнього кластера і інтелектуальні високотехнологічні бізнес-проекти. Наприклад, Конопельський Ігор Миколайович з дружиною і сином Олександром із Знам’янки та сім’я бджолярів Яхвак Федір і Валентина модернізували розведення бджолиних маток. За рахунок цього бджолярам майбутнього кластера можна змістити акценти: торгувати не медом, а дефіцитними бджолиними пакетами і матками, що в підсумку підвищить прибутковість бджолиного бізнесу в 5 разів! Хоча, як зазначають самі новатори, багато хто не хоче перебудовувати своє мислення, а значить – і консервативний підхід до роботи, вважаючи за краще працювати за старими, мало не дідівськими традиціями: тихенько качати мед і продавати його чи не за копійки оптовим закупникам.
Також в ОТГ є бджоляр-терапевт Капраль Юрій Дмитрович, який проводить сеанси апітерапії вже 9 років.
“Співпраця бджолярів з нашим ФГ і створення майбутнього кластера – завдання номер один, – розповідає бджоляр. – Наша ініціативна група склала програму спільної діяльності, де велику роль відіграє маркетинг. Ми розробляємо свій дизайн тари (скляної, пластикової та сувенірної) та етикетки, щоб наша продукція була впізнаваною, звертала на себе увагу і привертала покупців. Наш план на перспективу – створити свій медовий бренд «МЕДЪ ВЕДЬ» (ми відаємо про мед). У нас стало популярним співробітництво підприємців в плані маркетингу. Це спільна участь у виставках в Києві та інших містах, адже разом виходить не так затратно. Плануємо у себе щорічно проводити фестивалі меду. Наприклад, на свято медового Спаса в минулому році ми організували ярмарок. Тут крім меду можна було купити і продукти бджільництва, обладнання, інвентар, сувеніри. А головне – всі школярі грали в медово-стільникову гру-вікторину, а потім шукали бджолину матку по квест-завданням. Малозабезпечених городян ми пригощали медом.
Медовий Кластер – приманка для туристів
Стратегічна мета одеських бджолярів полягає в в тому, щоб ФГ і майбутній кластер були не тільки розвиненою бізнес-структурою з виробничими об’єднаннями мікро і малих бджологосподарств, дослідницькими лабораторіями, а й стали основою для розвитку зеленого туризму в Одеській області. А в майбутньому – майданчиком для створення «Медового парку України», де будуть працювати навчальні заклади для бджолярів і фахівців з питань виробництва ліків та харчової продукції з меду. Бджолярі планують створити тут музей бджільництва, в якому покажуть багатовікову історію розвитку цієї галузі в Україні та світі.
Географія медового кластеру
“Наш майбутній кластер може діяти не тільки на території Одеської області, а й виходити за межі регіональних кордонів, – розповідає Володимир Петрушев. – Уже є перший договір з ПП «Вересень» і ТМ «ОРГАНІКО» на запилення земель, які знаходяться під контролем фахівців «Органік стандарт». Агроконсультант, Юридична особа, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІС Терра» агітує наше Фермерське господарство забезпечити їм запилення 18-ти наділів Землі по 500-1500 га органічних посівів. Ми обговорюємо можливість роботи над спільними бізнес-проектами, а в подальшому – і включенні їх до складу нашого кластера. Вважаю, що кластерне об’єднання повинно бути достатньо великим, щоб мати свій вплив при вирішенні ключових економічних питань”.
Досвід роботи кластерів в цілому в Україні поки невеликий, тому бджолярі Одещини вивчають досвід зарубіжних колег. Вони активно спілкуються з бджолярами українських діаспор Європи і Америки, які володіють ресурсами та унікальними технологіями в медовій індустрії.
“Вони консультують нас, діляться досвідом і матеріалами. Ми ж, в свою чергу, готові передавати свої напрацювання щодо створення та розвитку кластера всім, хто в цьому зацікавлений”, – зазначає бджоляр.
Джерело – https://uhbdp.org/