В Одеській ОДА заявили про зменшення кількості нових пацієнтів з COVID-19 на Одещині. Це пов’язали з локдауном та покращенням рівня медпослуг. Натомість експерти припускають, що статистика могла змінитися через проблеми з діагностуванням хвороби та тестами на антиген замість ПЛР.
Чи дійсно пандемія пішла на спад в регіоні, дослідило “Суспільне”.
За минулу добу, 14 лютого, захворювання на COVID-19 лабораторно підтвердил у 75 мешканців регіону, з початку пандемії — у понад 83 тисяч. Майже 95% хворих — дорослі. За весь період карантину одужали більш як 76 тисяч людей, померли — 1 375.
Тестування методом ПЛР, на якому базується офіційна статистика, в Одеській області здійснюють 5 лабораторій — три приватні та дві лабораторії Міністерства охорони здоров’я. Понад 70% проб від загальної кількості досліджують спеціалісти Одеського обласного лабораторного центру МОЗ.
За словами директора закладу Віталія Гончарова, за період пандемії лабораторія отримала від ВООЗ та меценатів високоякісне швидке обладнання на сотні тисяч гривень, а МОЗ забезпечив тест-системами, дезінфікуючими засобами та засобами індивідуального захисту. Тому наразі проблем з тестуванням в регіоні немає, а потужності дозволяють робити до 3 тисяч тестів на добу, запевнив Гончаров.
“Починаючи з вересня, нам вдалося досягти результатів, при яких дослідження проводиться за 24 години. Це максимальний строк. Тобто ні про яке навантаження не йдеться“, — зазначив Гончаров.
Водночас за останні два місяці кількість досліджених проб на день зменшилася у декілька разів. Якщо в грудні спеціалісти за добу проводили до двох тисяч тестувань, то в січні-лютому — 300-500.
“Особливо швидко хвороба в регіоні почала розповсюджуватися на початку жовтня. Пік ми зареєстрували в грудні. Однак вже в січні 2021 року хвороба різко пішла вниз, практично у три рази. Це пов’язано з різними факторами. У січні було багато свят — у такі дні кількість звернень, як правило, зменшується. Потім був введений новий метод дослідження на антиген, виїзні бригади перестали працювати, а основний удар взяли на себе сімейні лікарі”, — додає директор лабораторії.
Гончаров наголосив: наразі лікарі можуть самостійно провести експрес-тестування на антиген, яке більш точне, аніж експрес-тести, якими користувалися на початку пандемії. Крім того керівник лабораторії пов’язує зменшення кількості нових інфікованих з “різдвяним” локдауном.
“Карантинні обмеження, які були в країні, звісно, дали позитивні результати. Тому ми дійсно спостерігаємо стабілізацію епідпроцесів в регіоні. Одне з головних підтверджень — завантаженість ліжок: раніше вона була до 90%, а зараз – 25-30%”, — додав Віталій Гончаров.
Про активне використання нових тестів Суспільному розповіла й завідуюча відділом досліджень біологічних факторів лабораторного центру МОЗ Марина Піщанська.
“Якщо проаналізувати ситуацію, люди менше хворіти не стали. Ця інфекція є. За рахунок чого статистика знизилася? На мою думку, люди стали більш масово проводити експрес-тести на антиген, це зробило процес більш бюджетним та швидким. Якщо людина себе погано почуває, вона може звернутися до лікаря, купити такий тест і перевіритися. А сімейні лікарі зрозуміють, з чим мають справу”, — пояснила Піщанська.
Зазначимо, Віталій Гончаров не заперечив, що офіційна статистика може відрізнятися від реальної. На питання журналістів, наскільки саме, відповідає — приблизно вдвічі.
“Офіційна статистика базується на позитивних результатах ПЛР-тестувань. Звісно, діагноз коронавірусної хвороби можна поставити і клінічним шляхом, зважаючи на симптоми. Але накази МОН регламентують ПЛР-дослідження. Тому, дійсно, реальна статистика у нашому регіоні може бути більшою — вдвічі”, — наголосив Гончаров.
Інші цифри Суспільному назвав військовий епідеміолог та голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко. За його оцінкою, реальна кількість хворих може бути учетверо вищою за офіційні дані.
“У кожного інфекційного захворювання є базове репродукційне число, тобто його індекс заразності. Штам вірусу, який циркулював в 2020 році ,мав показник 2,6-3. Нові штами — британській, бразильській та південноафриканський перевищують цю цифру, десь 3,5. Тобто в 2020 році від одного хворого могли заразитися 2-3 людини, від нових штамів — 3-4. Тому, аби знати більш достовірні дані про кількість хворих, потрібно офіційну статистику помножити на базове репродукційне число”, — пояснив Кравченко.
На думку епідеміолога, за останні місяці показники нових хворих на коронавірус зменшилися за рахунок відсутності безкоштовного доступу до лабораторної діагностики. Більше половини громадян у 2020 році діагностувалися за власний рахунок, заявив Кравченко. Утім це не єдина ймовірна причина.
“МОЗ ґрунтується лише на лабораторно підтверджених діагнозах. Клінічних, тобто за симптомами, значно більше, і в статистику вони не потрапляють. По-друге, протягом 2020 року українці так і не отримали широкого доступу до лабораторної діагностики на безкоштовній основі. Люди хворіють вдома, самостійно, а потім в більш занедбаному стані потрапляють до лікарень. Тому виросла кількість госпіталізацій пацієнтів з тяжкими формами хвороб”, — пояснив епідеміолог.
В обласному департаменті охорони здоров’я розповіли, що за останній місяць в регіоні зробили на 30 тисяч ПЛР-тестів більше, ніж у попередньому, тому доступ до діагностики покращився.
У січні середній показник нових захворювань на тиждень зменшився на 2 298 людей, кількість пацієнтів на стаціонарному лікуванні — на 1 720, на амбулаторному — на 16 995. Такі результати директорка департаменту Наталія Одарій-Захар’єва пов’язала з дотриманням карантинних норм під час локдауну, оперативною роботою з лікуваннями хворих в опорних лікарня, а також з підвищенням якості надання медпослуг хворим на коронавірус.
“Зниження захворюваності ми почали відмічати в середині грудня – як по підтвердженим пацієнтам, так і по госпіталізації. Якщо в жовтні-листопаді зайнятість ліжок першої хвилі була до 60%, то наразі —максимум 25-30%. На такі результати вплинув і локдаун, і люди стали більш свідомо до хвороби ставитися, дотримуватися протиепідеміологічного режиму”, — розповіла спеціалістка департаменту охорони здоров’я ОДА Юлія Руцька.
Інфекціоніст та фахівець сектору інфекційного контролю Одеського обласного центру громадського здоров’я Олена Станкевич погодилася з колегою та додала, що на кількість нових хворих могла вплинути і більш активна позиція сімейних лікарів.
“Можливо, зниження кількості нових хворих пов’язано й з підвищенням якості надання медичних послуг. Сімейні лікарі більш активно почали лікувати пацієнтів на амбулаторному рівні, а це сприяє розвантаженню стаціонарної ланки. Люди хочуть лікуватися дома. Сімейні лікарі розповідають про терапевтичні алгоритми, і немає необхідності звертатися у стаціонар. Також у січні-лютому були морози, люди менше виходили на вулицю, менше спілкувалися між собою. Тому з епідеміологічної точки зору це сприяло зменшенню скупчення людей та вплинуло на кількість нових хворих”, — додає Станкевич.
Утім громадська діячка в галузі медицини Ірина Потоцька переконана, що локдаун не був ефективним, тому що карантинні умови здебільшого не виконувалися, а місця скупчення людей, наприклад транспорт, не закривалися.
“Для переривання ланцюга потрібна повна ізоляція. Ми лише закрили ресторани — задушили середній бізнес. А там було невелике зараження людей. Транспорт, де було скупчення громадян, продовжував працювати. Основна маса людей взагалі ігнорувала карантинні норми, сприймала їх як політичний або комерційний бренд. Влада не сформувала правильний пул вимог, і у людей з’явилося відчуття, що ними граються”, — поділилася Потоцька.
Статистика, на її думку, не є об’єктивною. Про це, за її словами, свідчать два показники — відсутність масової діагностики та кількість госпіталізованих. А дослідження лабораторій МОЗ не можуть відображати реальну картину, оскільки працюють з поганими реактивами, додала громадська діячка.
“Поясню на прикладі ситуації з батьком моїх друзів. Його госпіталізували в медзаклад з інсультом, жодних симптомів COVID-19 не було. У лікарні зробили тест, він був позитивним. Родичі через приватну лабораторію зробили ще один, він вже показав негативний результат. За чотири дні знайомі зробили чотири тести, два позитивні і два негативні, тобто 50 на 50. І це не проблема лікарів. У нас погані лабораторні тест-системи”, — заявила Ірина Потоцька.
Директор лабораторного центру МОЗ Віталій Гончаров заперечив таку інформацію. Він переконує, що тест-системи для ПЛР-досліджень, які закупили і в МОЗ, і в його медзакладі, жодного разу з початку пандемії не показували помилкових результатів та пройшли всю необхідну верифікацію. Їх чутливість становить понад 95%, наголосив Гончаров.
Джерело – Суспільне