У селі Петровірівка, що стало центром територіальної громади на Одещині (колишній Ширяївський район), місцевий освітній заклад, де цілодобово утримуються діти з неблагополучних і малозабезпечних родин, перетворився з інтернату на “мистецький ліцей”. Проте для неповнолітніх, які в ньому утримуються, нічого не змінилося. Як і раніше, малеча мешкає в інтернатному закладі, більшість з яких має живих і повносправних батьків.
Про це повідомила Інна Білоус, співзасновниця благодійного фонду «Маніфест Миру» і екс-радниця голови Одеської ОДА.
“Чи знали ви, діячі культури, що в Одеській області з’явився мистецький ліцей? Знаходиться він в Ширяєвському районі, в селі Петровірівка. І, ні, він не для обдарованих дітей і не з викладачами, що є видатними діячами культури. Це прикриття для того, щоб змінити назву «інтернат» на назву «мистецький ліцей». Щоб потім Міністерство соціальної політики України подало зміни до національної стратегії реформування інтернатів «не скорочувати кількість ліцеїв», – пише вона на своїй сторінці у Фейсбуці.
Як стверджує Інна Білоус, у профільного міністерства відсутня стратегія подальшої роботи нових спеціалізованих закладів, – натомість інтернати змінили назву на “мистецькі ліцеї” без істотних змін для учнів та викладачів.
Зміна назви установи, яка до речі, підпорядковується Одеській обласній раді, відбулась у вересні 2020 року. Таким чином колишня КЗ “Жовтнева загальноосвітня школа-інтернат” перетворилась на КЗ “Петровірівський мистецький ліцей”. Серед вихованців – діти молодшого і середнього віку.
30 вересня 2020 року цей заклад перевіряла інспекція Уповноваженого ВР з прав людини. У звіті, оприлюдненому після перевірки, вказано, що у ліцеї навчаються діти з 4-го то 9-й клас. Під час моніторингу з’ясовано, що в ліцеї навчається 95 дітей, серед них 55 дітей ромської національності. 2 дитини є сиротами. Більшість дітей перебувають в ліцеї лише під час навчання.
“В гуртожитку проживає 30 дітей, 17 з них, це діти з сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах, 13 – мешканці інших районів області. Майже всі діти повертаються в сім’ї на вихідні, свята та канікули. Дві дитини не бачаться з батьками й перебувають в закладі постійно попри те зо мають батька та мати відповідно, які не позбавлені батьківських прав, але своїх обов’язків не виконують. Дітей з інвалідністю в закладі немає. Установчими документами ліцею передбачені інклюзивні форми навчання, але безбар’єрність не забезпечена”, – йдеться в повідомленні.
Отже, для дітей створені достатні умови для проживання, навчання, виховання та розвитку. Заклад годує обідом всіх учнів, а мешканців гуртожитку забезпечує 4-разовим харчуванням. Проте заклад за своєю формою і суттю залишається соціальним, а не мистецьким: бо адміністрація “докладає значних зусиль з налагодження взаємодії з соціальними службами для дотримання найкращих інтересів дитини”.
Яким же повинен бути мистецький ліцей, де діти знаходяться на цілодобовому перебуванні?
У положенні про такий навчальний заклад вказано: «Мистецький ліцей – заклад спеціалізованої мистецької освіти, що забезпечує здобуття початкової і профільної мистецької освіти одночасно із здобуттям повної загальної середньої освіти на всіх або окремих її рівнях».
Тим часом керівництво Петровірівського ліцею здобуття мистецької освіти… лише планує. Як повідомила координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Одеській області Людмила Ямщикова, освітян запитували, як вони планують виявляти схильність дітей до мистецьких професій і чи усвідомлюють обсяг таких робіт?
“Там мистецтва немає й, можливо не буде. Там радше може бути щось типу закладу проф-тех освіти. Декоративно-ужиткові ремесла – це ж хороший напрямок. Інша справа – те, що у них багато дітей на інтернатному проживанні з СЖО”, – повідомила експертка.
Пані Людмила переконана: більшість дітей змогли б виховуватись у родинах, якби з тими на місцях по-справжньому працювали соціальні служби. Багато хто з батьків “полегшує” собі життя, віддаючи дітей до інтернатів, замість того, щоб виховувати їх вдома. Разом з тим, експертка стверджує, що у закладі дійсно працюють над спеціалізацією, бо прагнуть зберегти робочі місця.
“Я б не казала, що всіх перепрофілюють автоматом: хороші заклади намагаються зберегти, а ті, що вичерпали себе – планують ліквідувати”, – поділилася вона.
Більше того, подібна ситуація і в місті Ананьїв, де слово “інтернат” замінили на “спортивний ліцей”, але жодних змін у штатному розкладі не відбулося, бо у спецшколі працюють ті ж самі люди, що й в інтернаті.
“Така історія з мистецькими ліцеями по всій країні і типове положення про мистецький ліцей, яке було тільки місяць-два тому затверджено, було затверджено після наради Кабміну і згідно розпорядження Шмигаля. Вони роблять, а потім підтягують нормативну базу”, – стверджує Інна Білоус, говорячи про недопрацювання алгоритму з боку Уряду.
Таким чином, можна резюмувати: змінивши вивіску навчального закладу, за його стінами нічого не змінилося: залишились ті ж самі заняття, режим дня інтернатної установи, без обіцяних мистецьких занять. А це означає, що якісні зміни дітям, що утримуються у спеціалізованих закладах, – недоступні, бо одеські посадовці обмежуються лише новими офіційними назвами установ, які фактично продовжують діяти як інтернати.
Авторка – Оксана Піднебесна