Народний депутат від «Слуги народу» Артем Дмитрук, обраний від Київського району Одеси, потрапив до списку парламентарів, які отримали найбільші компенсаційні виплати за оренду житла в місті Києві.
За інформацією УНН з посиланням на дані апарату Верховної Ради України, у жовтні та листопаді народні депутати України отримали в загальній сумі понад 6 мільйонів гривень компенсації для оренди житла чи винаймання готельного номера у столиці.
Єдиним одеситом, що потрапили в список одержувачів найбільших сум компенсації, виявився Артем Дмитрук: у жовтні йому нарахували 39,6 тисяч гривень для оренди житла у столиці. Для порівняння, помешкання інших одеських нардепів -“слуг”, серед них Ігор Васильківський, Олександр Ткаченко, Сергій Колебошин, Степан Чернявський, – обходяться платникам податків близько 19,5 тис грн щомісяця.
Артем Дмитрук – бодібілдер, обраний в 2019 році нардепом Верховної Ради у Київському районі Одеси від партії «Слуга народу». Чому Дмитрук, який є власником престижних фітнес-клубів, претендує на допомогу держави – незрозуміло. Особливо з огляду на його, так би мовити, «громадської діяльності», що також приносить непогані дивіденди.
Як пише інтернет-видання “Трасса Е-95”, нардеп є лідером громадської організації «Спільна Мета», чиї активісти встигли не раз «засвітитися» в скандальних подіях, які відбувалися на різних будмайданчиках міста – зі протестами і бійками.
«Спільна Мета» працює в будівельній сфері міста, полюючи за великими і дрібними забудовниками. Перш за все, є глобальні, масштабні замовлення, які відпрацьовуються навіть не в інтересах лідера організації або Дмитрука, а в інтересах тих, хто стоїть за народним депутатом.
Мова йде про декілька масштабних будов, причому про пряме вимагання мова не йде – активісти отримують разові виплати за разові показові акції. На арені – велика політична гра і боротьба за ласі шматки міської землі. Раніше на цьому полі грали представники іншого «патріотичного» руху – Нацкорпусу. Згадайте гучні штурми дельфінарію «Немо» чи не менш гучні акції протесту проти будівництва будівлі біля «будинку з однією стіною». Тоді Нацкорпус щільно займав «будівельну нішу», але переслідував не тільки фінансові, скільки політичні цілі. Після місцевих виборів ситуація кардинально змінилась: на даний момент члени «Спільної Мети» витіснили своїх конкурентів з золотоносної сфери.
Основним об’єктами «роботи» активістів сьогодні є кілька житлових комплексів – «Граф біля моря», «Каліпсо» та «Ля Мер». Війна розгорнута по всіх фронтах: починаючи від силових акцій (блокування будівництва, загрози простим будівельникам, виконавців робіт), закінчуючи атаками юридичного, політичного та медійного характеру. Юристи намагаються через суди заблокувати роботу підприємств, в той час як Дмитрук користуючись статусом нардепа, «бомбить» перевіряючі інстанції своїми зверненнями. Комплексний пресинг супроводжується розголосом у ЗМІ.
Все це дозволяє створити з часом потрібну «картинку жахів» для відлякування потенційних інвесторів, затягування термінів будівництва і в кінцевому підсумку – нанесення репутаційного удару по конкуруючій будівельній організації.
Однак “вибірковість” нардепа і активістів «Спільної Мети» помітна неозброєним оком. Наприклад, новоявлені «громадські працівники» принципово закривають очі на всі інші будівельні об’єкти, які деколи розташовані в кількох метрах від трьох вищевказаних. Наприклад, Дмитрук вважає за краще не помічати забудову Лідерсовського бульвару, хоча там зводять величезний шестисекційний семиповерховий житловий. Також активісти “не помічають” жоден об’єкт компанії «Пространство», яке належить колишньому голові сумнозвісного «Прогресбуду» Олександру Селезньову.
Втім, діяльність «Спільної Мети» і Дмитрука не обмежується масштабними «наїздами» на великих забудовників. Не гребують хлопці і дрібними «підробітками» – коли жертвами здирників стають звичайні будівельні фірми Одеси, які зводять комерційні об’єкти.
Схема стандартна: спочатку на будівництво заходять активісти – як то кажуть, «наводять шороху». Вони залякують господаря численними перевірками, «громадським контролем», київськими зв’язками і так далі. Якщо «жертва» відразу не йде на контакт, активісти переходять до другого етапу, коли від імені нардепа прямують численні звернення до контролюючих органів і т.д. Як правило, на цьому етапі забудовники здаються. Вони розуміють, що безкоштовно від них не відстануть, а воювати з «активістами» у правовому полі довго і не завжди доцільно в плані втрати часу, вимушених витрат на адвокатів та інше.
Згадайте, наприклад, боротьбу цих активістів і особисто нардепа Дмитрука з шлагбаумом на 13-й станції Фонтану, яка відбувалася минулого літа. Цей конфлікт активно розкручували у ЗМІ, але потім галас різко стих. Ситуація закінчилася тим, що шлагбаум перенесли трохи нижче. А за фактом як брали з людей по 50 гривень, так і продовжували брати до кінця літнього сезону. До слова, сама громадська організація «Спільна Мета» була створена ще в 2015 році, проте до 2019 року цих громадських 2діячів” не було ні чутно, ні видно. Про проект згадали тільки в минулому році, коли Артем Дмитрук в Одесі вирішив грати «свою гру», відмінну від лінії президентської партії.
Джерело – Трасса Е-95