В Ізмаїлі відкрилася «кризова кімната» для людей, які постраждали або страждають від домашнього насильства. Тут можна отримати юридичну консультацію, психологічну підтримку, а також тимчасовий прихисток.
Про це повідомили на сторінках соцмережі Facebook організатори, БФ «Крила надії». Як зазначила активіст руху, Тетяна Чороба, ініціатива створення такої важливої для міста й району фундації належить благодійному фонду та його очільниці, Анжелі Березинській.
«У фонду і раніше була така практика. Ще два роки тому близько трьох сімей отримали допомогу. Тоді з метою захисту таких людей фонд знімав цілий будинок, даючи притулок для потрапили в складну ситуацію жінок. Потім настала фінансова криза, і витрати на благодійність скоротилися», – розповіла пані Тетяна.
З фондом співпрацюють троє психологів, двоє юристів. Питання по домашньому насильству разом з представниками фонду курирує співробітник поліції, працюючи на волонтерських засадах.
«Ми даємо найважливіше для тих, хто знаходиться в стані істерики і безвиході – укриття і моральну підтримку. Вихід є завжди! Це ми хочемо донести нашим співгромадянам, тому що найчастіше вони думають, що їх сімейні проблеми нікому не цікаві, і чекати допомоги їм немає звідки», – підкреслила волонтер.
Важливо, що психологічна підтримка в таких ситуаціях не менш важлива, ніж матеріальна складова. Крім того, на базі фонду є ідея відкрити жіночий клуб (вже є п’ятірка жінок, які колись самі опинилися жертвами насильства і змогли успішно пройти складний етап свого життя і які можуть ефективно допомагати іншим). Організатори звертаються до всіх ізмаїльців і жителів навколишніх районів з проханням доносити до відома постраждалих думку про те, що не можна мовчати про свої біди, що їм є кому допомогти. Потрібно тільки зателефонувати.
Крім того, адреса і місцезнаходження «кризової кімнати» не розголошується з обачності. Це робиться із метою по відношенню до жертв, для їх спокою – як запорука того, що тут їх ніхто не знайде.
За інформацією можна звертатися до волонтерів за телефонами: 0665788230, 0962805814.
Відзначимо, що починаючи з 2019 роки ситуація навколо домашнього насильства зазнала значних змін: тирани почали побоюватися відповідальності, і ризик сісти за грати дещо зменшив їх запал. Крім того, жертви стали частіше звертатись до поліції. Раніше жінки поголовно вважали за краще мовчати і терпіли знущання над собою і над своїми дітьми, вважаючи ганебним оголошувати свої сімейні проблеми.
Волонтери відзначають злагоджену роботу патрульної поліції в місті вони оперативно приїжджають на виклики, фіксують правопорушення і часто саме завдяки їхнім діям вдається попередити нещастя. Як приклад була наведена ситуація з жінкою з села Багате, яка протягом кількох років терпить насильство від чоловіка (б’є її по втрати свідомості, і один раз її ледь повернули до життя). У 2019 жертва за порадою знайомих викликала на чоловіка поліцію, написала заяву на нього. Тепер вона, хоча і продовжує жити з тираном в одному будинку, але тримає його в страху, маніпулюючи небажанням відкликати свою заяву. Також звертають увагу активісти і на те, що в головах наших співгромадян існує невірне переконання щодо тілесних покарань дітей. «Бити дітей не можна!» – стверджують у фонді і наполягають на тому, щоб матері не забували про права неповнолітніх громадян і про те, наскільки велика психологічна травма для дитини, що живе в родині, де «практикується» домашнє насильство.
«Найчастіше люди відносять до насильства лише фізичне або сексуальне посягання. І то, фізичне лише в разі, «якщо видно». Однак не менш руйнівним є психологічне та економічне насильство. Довготривале психологічний тиск і нищення особистості, свободи, призводять до повної залежності від насильника, а згодом постраждалі самі виправдовують своїх тиранів. Особисто знаю кількох жінок, які доводять, що чоловік має право бити дружину, так як він розумніший і справедливіше, і таким чином виховує дурну жінку. Багато хто навіть не замислюються, що дитина, що став свідком скоєння насильства в сім’ї, отримує психологічну травму», – вважає Тетяна Чороба.
Відомо, що кожен четвертий чоловік в Україні був свідком побиття матері батьком. Кожен десятий в Україні вважає нормальним «дати дитині по попі». Приниження, образи, залякування або навмисне ігнорування по відношенню до дитини зустрічається на кожному кроці. І це теж відноситься до насильства над дитиною. Як стверджує волонтер, такий стан речей не нормально, і з цим обов’язково потрібно боротися.
«Саме тому ми відкриваємо« кризову кімнату », де ви можете отримати консультацію, підтримку і допомогу. Телефонуйте або залишайте наші контакти людям, які потребують допомоги », – підкреслила Тетяна.
Джерело – Бессарабія Інформ