У неділю, 26 липня, до Визирської громади нра Одещині завітала Народна артистка України Марія Бурмака. Співачка спочатку відвідала Доброслав, потім Першотравневе, а під кінець центральну садибу — Визирку.
Про це повідомляється на сайті ОТГ.
Зіркову гостю вразив Визирський будинок культури, фундамент старовинної церкви та фонтан на центральній площі.
“Я ніде такого в Україні не бачила, щоб на рівні села було все зроблено так комфортно для людей. Особливо Будинок творчості, Будинок культури, колективи творчі, де діти займаються музикою, танцями, фантастична бібліотека. Це насправді привід для дуже великого оптимізму, хоча не все в нашій країні вселяє оптимізм. Мій приїзд до Визирки особисто мені дав цей прилив оптимізму, хоча я тут не живу, але буду приїжджати у гості. Просто походити вулицями, подивитися на фонтан, квіти, і я ніколи не бачила церкву зеленого кольору — душа радіє”.
Після цього Марія Бурмака разом зі своєю подругою Ларисою Губиною, журналісткою «5 каналу», відвідала екоферму «Ластівка», про що розповіла на своїй сторінці в Facebook.
“На пляжі я вголос читала Ларисі книгу про Одесу, про її вулиці, книгу з помітками мого тата. Прочитавши авторів, кажу: «О, дивися, Ставніцер». Я знаю, є такий бізнесмен, просто чула таке прізвище, то це ж, мабуть, його батько написав. Ми заїхали в Визирку, де насправді все зроблене душею Олексія Ставніцера. Бізнесмена, альпініста, скрипаля. Який побудував там школу, а в Будинку дитячої творчості дотепер займається багато дітей, відновлена церква, запущений фонтан, під аркою грає оркестр на свята”.
Потім гості потрапили до «Світлиці» екоферми «Ластівка». Їх зустріла господиня — засновниця туристичного комплексу та артгалереї «Світлиця» Олена Козьміна.
Пили каву і вишукане шаблі (вино, — прим. ред.), дегустували сири з Оленою Вадимівною, його вдовою (Олексія Ставніцера, — прим. ред.).
Не менш сильні враження залишив у серці співачки Доброслав.
“Він мене вразив не лише парками, яких там десять. Подивіться на це. Пам‘ятник кіборгам, Донецький аеропорт. Скульптури зроблені таким чином, що під різним кутом вони ніби зникають. Це настільки сильно, що важко навіть уявити. На розрив душі. Вони зникають, ніби як розчиняються в повітрі. Автор — місцевий коваль, кубинець Освальдо Іскієрго Фрага. І це не в Києві меморіал Небесній сотні. Це Доброслав Лиманського району Одеської області”.