Нова загроза руйнувань з’явилася в Аккерманській фортеці в Білгороді-Дністровському. Про це на своїй сторінці в “Фейсбук” повідомив відомий одеський історик Андрій Красножон. За його словами, на цей раз мова йде про ворітну вежу №22, що сполучає прибережний Торговий двір з Цивільним.
“Так, в останні місяці помітно розширилася діра у верхній частині кладки стіни, яка формує створ для опускної решітки цієї стародавньої споруди. Розширилася, ймовірно, за рахунок просідання стіни і вивалу каменів по контуру. Не витримавши тиску, лопнула 560-річна дерев’яна підпірна балка, на якій ця кладка тримається, тепер уже на чесному слові”, – розповів пан Красножон.
Вказана вежа унікальна: перш за все, частково збереглася система підйому решітки – радянські реставратори навіть встановили тут її сталевий муляж. Вежу №22 збудували в 1450-х рр., вона одна з найстаріших в фортеці, через розташування, була зруйнована під час штурму султана Баязида 1484 г. Вона створена за часів найвищого розквіту середньовічного Білгорода на Дністрі і максимального розширення фортеці.
В архітектурному відношенні вежа служить еталоном для дослідження і датування інших споруд фортеці. Вежа згадана в турецьких джерелах 1570-х рр. в зв’язку з узгодженням доступу громадян до найстарішої в Акермані турецькій лазні біля її стін в Торговому дворі в період Рамадану. Саме ця лазня описана знаменитим Евлія Челебі, який напевно проходив через ці ворота в XVII в. Крім того, вежа оснащена спеціальним квадратним отвором в зводі (в даний час він закладений плитою) для обстрілу противника зверху.
Андрій Красножон зазначив, що найбільш примітним елементом конструкції вежі є та сама дерев’яна балка, яка сьогодні ледь тримає стіни, вимагаючи термінового додаткового зміцнення.
“Вона являє собою колишній шпангоут середньовічного судна, який пішов у справу при будівництві фортеці. І тепер вся ця чудова старовина виявилася під загрозою зникнення через профанські відносини бізнес-адміністрації комунального підприємства” Фортеця “(в комерційній експлуатації якої фортеця знаходиться) до виконання основної функції, заради якого КП створювалося облрадою: регулярний історико-архітектурний, професійний моніторинг цього древнього і складного пам’ятки національного і міжнародного значення”, – написав історик.