Бамія – рослина не тільки гарна, але і надзвичайно смачна, а також корисна. Раніше її вирощували тільки в південних країнах. Однак через кліматичні зміни тепер бамія може без складнощів стати справжньою окрасою фермерських угідь, і непоганим заробітком для аграріїв України.
Бамія, або Hibiscus esculentus, в перекладі з латині – гібіскус їстівний має більше 65 назв: окра, гомбо, дамські пальчики… Останню з назв рослина отримала через форму плодів. Вони дійсно нагадують пальці, хоча часом такі “пальчики” можуть досягати 30 см. в довжину.
Саме плоди бамії стали улюбленим делікатесом в багатьох країнах. В їжу вживаються тільки молоді (3-6-денні) зав’язі зеленого кольору. Перестиглі темно-коричневі плоди зовсім несмачні.
Плоди бамії їдять в свіжому вигляді, їх варять, тушкують, смажать. Крім того, їх сушать, заморожують, і навіть консервують.
Недостиглі плоди бамії разом з насінням використовують як приправу. Супи і соуси з бамією набувають дуже приємний смак і в’язку консистенцію.
Крім цього недостигле насіння – округле, темно-зелене або оливкове вельми успішно замінює зелений горошок, а із зрілих і прожарених насінин готують каву “гомбо”.
Сортів бамії досить багато і вони суттєво відрізняються за розміром, термінами дозрівання, формою і величиною плодів. Багато століть бамія була ще і лікарською рослиною.
Батьківщина рослини
Батьківщиною бамії вважають тропічну Африку. У Нубії в районі Блакитного Нілу вона до сих пір збереглася в своєму дикому стані. Протягом тисячоліть на батьківщині бамії в їжу використовували не тільки її плоди, а й листя, а з стебел робили міцне волокно для виготовлення мотузок і мішків.
Рослина ця дуже давня. Археологи і палеоботаніки виявили сліди бамії в районі стоянок людини часів неоліту. У Судані вирощування цієї культури налічує близько шести тисяч років.
Вже давно зрілі насіння бамії на арабському сході використовували, попередньо обсмаживши в якості замінника кави. Іноді порошок з насіння свідомо додавали до кави для пом’якшення смаку і надання мускусного аромату.
До слова, латинська назва рослини Abelmoschus походить від арабського habb-al-misk, що означає “син мускусу”. Мускус був дуже шанований на Сході і до всього, що про нього нагадувало, ставилися з великим пієтетом.
Іноді обсмажені насіння бамії додавали при приготуванні щербета. Крім того в зрілому насінні бамії міститься до 25% жирної олії. Раніше масло цієї рослини використовували не тільки в їжу, але і для заправки масляних ламп.
В період арабських завоювань бамія потрапила в Іспанію, де міцно увійшла в іспанську кухню, а звідти починає рухатися по Європі, перш за все, на південь. Дуже популярна в ряді країн Південної Європи (Болгарія, Греція), в Америці, Африці та Азії.
В Індії бамію вирощували теж вельми давно – ще за часів раннього неоліту. Археологи виявили середовища торгівлі між доарійскою культурою і населенням Східної Африки.
Завдяки слизовій консистенції в індійській кухні бамію використовують для загущення супів. До речі, до сьогоднішнього дня Індія є рекордсменом по виробництву бамії – 5784000 т, що більше, ніж у всіх інших країнах, разом узятих.
Користь і лікарські властивості
Плоди бамії багаті мінеральними солями, органічними кислотами і вітамінами, а насіння рослини настільки ж багаті білками, як і соєві боби. А ще плоди бамії містять вуглеводи, насамперед клітковину і пектин.
Рослини, що містять велику кількість пектинів, мають властивість виводити з організму всілякі токсини і навіть радіонуклєїди. Пектини мають гарні сорбуючі властивості і “збирають”, як пилосос, проходячи по шлунково-кишковому тракту, все непотрібне.
Регулярне споживання страв з бамії сприяє регулюванню функцій кишечника і усунення таких проблем, як здуття, запори, і, відповідно, запобігання пов’язаної з цим інтоксикації організму.
У сучасних дослідженнях відзначено, що регулярне споживання бамії сприяє нормалізації вмісту холестерину, що, в свою чергу, служить профілактикою серцево-судинних захворювань.
Фахівці вважають, що бамію можна використовувати для підвищення ефективності лікування цукрового діабету, запалення легенів, артриту, астми і багатьох інших недуг.
Завдяки вмісту все тих же пектинів і слизу, бамія є хорошим протизапальним засобом. Відварну бамію можна використовувати в їжу при гастритах, колітах. Також завдяки огортає і пом’якшує здатності, відвар або відварені плоди бамії застосовують при простудних захворюваннях.
А ось калорій в цьому овочі дуже мало, через що його прийнято вважати дієтичним продуктом. Бамія – прекрасна складова низькокалорійних дієт і може застосовуватися при надмірній вазі, цукровому діабеті.
До того ж вважається, що цей овоч корисний тим, хто страждає від різних очних захворювань і тим, у кого є високий ризик розвитку катаракти.
Як правильно вирощувати бамію
Бамія – рослина теплолюбна, але і в Україні його можна вирощувати цілком успішно через розсаду. Насіння бамії сходить повільно – 2-3 тижні. Перед посівом його на добу замочують у теплій воді. Сіяти краще в торф’яні горщики або касети, так як пересадку ця культура переносить погано.
Оптимальна температура для вирощування розсади – + 22 + 24оС. У відкритий грунт рослини висаджують в добре прогріту землю після того, як мине небезпека весняних заморозків.
Бамія віддає перевагу сонячним місцям і легкому родючому грунту. Перед посадкою потрібно внести суперфосфат – як і всяка рослина, у якого збирають плоди, бамія вимагає підвищених доз цього елемента. Схема посадки 60х30 см.
Догляд за рослиною досить простий – розпушування грунту, прополка і полив. Ця культура дуже посухостійка, але в суху погоду і в період плодоношення вимагає регулярних і рясних поливів.
Зацвітає бамія приблизно через 2 місяці після появи сходів. Через 4-5 днів після в’янення квіточки утворюється плід, який і потрібно збирати. Більш старі плоди грубіють і менш смачні.
Збирають плоди бамії кожні 3-4 дні, і триває збір врожаю аж до заморозків, тобто до загибелі рослини.
Однак при зборі врожаю потрібно бути вкрай обережним: рослина покрита густим опушенням і у деяких людей дотик до неї викликає алергію і свербіж шкіри.
Джерело – Аgronews