В Україні реанімують СЕС, але побоюються повернення корупційних схем

СЕС

Після спалаху коронавірусу у світі Рада нацбезпеки і оборони України звернулася до Кабінету міністрів України з пропозицією відновити діяльність санітарно-епідеміологічної служби. У лютому 2020 року уряд призначив заступника міністра охорони здоров’я Віктора ЛЯШКА головним санітарно-епідеміологічним лікарем. Рішення про ліквідацію Державної санітарно-епідеміологічної служби було ухвалено у травні 2017 року Кабінетом міністрів України. Пояснили це тим, що служба надто корупційна та не виконує необхідних функцій. У листопаді 2019 року аграрний комітет оголосив про початок розгляду пакета із 49 законопроектів, які стосуються роботи Держпродспоживслужби (ДПСС). У документах є розділи про долю СЕС. Законопроекти перебувають у розробці депутатів.

Про це повідомляє AgroPolit.com.

Наглядати за роботою реанімованої СЕС, аби її працівники не вчиняли корупційних дій правоохоронним органам порекоментував депутат парламенту, позаштатний радник глави Офісу президента Олександр Качура.

«СЕС точно не такою бути, як до ліквідації. Тому що навіть до ветеринарного напрямку приєднали санстанцію. З іншого боку, треба, щоб був епідеміологічний контроль однозначно. У нас всі непогані державні органи, тільки мають бути нормально контрольовані правоохоронними органами. Має діяти департамент СЕС із профільним заступником міністра охорони здоров’я і підрозділи в областях і районах – тобто повинна бути вертикаль», – сказав Качура.

Зараз в уряді не виключають три моделі роботи колишньої СЕС. Перша – передати усі функції у розпорядження МОЗ, друга – до Держпродспоживслужби, третя – розподілити функції між МОЗ та Держпродспоживслужбою, подібно до того, як це є зараз. Також в уряді є проект постанови, яка визначає роботу головного санітарного лікаря.

«Тимчасово, до внесення змін до законодавства, уповноважити заступника Міністра охорони здоров’я Ляшка Віктора Кириловича. Здійснювати повноваження, які належать до компетенції головного державного санітарного лікаря України в частині повноважень з епідеміологічного нагляду (спостереження), а також повноважень щодо запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, окрім заходів державного нагляду (контролю) та надання документів дозвільного характеру», – зазначається у проекті постанови уряду.

Наразі на головного санепідеміолога покладено обов’язки по призначення санепідеміологів у регіонах.

“Визначити уповноважених осіб на здійснення повноважень головних державних санітарних лікарів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, в частині повноважень з епідеміологічного нагляду (спостереження), а також повноважень щодо запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, окрім заходів державного нагляду (контролю) та надання документів дозвільного характеру», – вказано у документі.

Нагадаємо, ліквідацію СЕС та перерозподіл її функцій між відомствами було здійснено у травні 2017 року постановою уряду №348 для уникнення корупційних ризиків та на вимогу міжнародних партнерів. До того, з 2014 року СЕС функціонально увійшла до Держпродспоживслужби разом із іншими контролюючими органами, як Держсільгоспінспекція, Держветфітослужба та Держслужба з питань захисту прав споживачів.

Ніна Южаніна, представниця депутатської фракції «Європейська Солідарність»:

«Має бути одна норма: прийшов, побачив порушення – склав протокол, протокол оскаржується 3 дні, рішення приймається 1 день, і на цьому закривається тема. Санітарна служба й інші інспекції мають бути обов’язково в країні. Але з невеликим переліком функцій. Вони мають бути прозорими і функції однозначними та дуже чітко виписані. Тоді це буде приносити користь, як у будь-якій іншій державі. Бо коли дуже багато норм віддаються на розсуд інспектора, який приходить на перевірку, це означає, що це нечітко виписано. Коли є коридор прийняття рішень від і до – це є корупційною складовою, яка викликала найбільше питань від бізнесу, який приходить від такої інспекції”.

Претендент на посаду голови Держпродспоживслужби Геннадій Супіханов головною проблемою вважає дефіцит кваліфікованих кадрів для роботи в СЕС, бо система освіти за останні 4  роки не випустила жодного фахівця.

Перше завдання – це безпечність продуктів харчування та боротьба з фальсифікатом, задля забезпечення здоров’я та благополуччя наших споживачів. Зважаючи на це, треба завершити передачу функцій СЕС від МОЗ до Держпродспожислужби, прийняти закон про «Санепідемблагополуччя населення» в новій редакції та розробити підзаконні акти до нього. Це варто зробити оперативно, бо сьогодні повністю відсутні санітарні норми та правила, котрі регулюють діяльність санепідемслужби.

Така служба вже є у складі ДПСС. Але процес передачі функцій розформованої СЕС застряг на етапі утворення ДПСС і затягнувся у міжвідомчій тяганині між МОЗ і ДПСС. Тому потрібно чітко визначити функції СЕС у складі Держпродспоживслужби, завершити передачу їх від МОЗ до ДПСС, а також – рухомого майна, лабораторій та інших активів, припинивши таким чином усі сицилійські ревнощі між цими структурами. 

Два варіанти подій довкола реанімації СЕС: перший – поганий – поновити СЕС як окремий орган. Постанова уряду – і СЕС почне діяти. Але це означає значні зміни в структурі ДПСС, бо зараз функції СЕС передані саме їй. Якщо це станеться, то в міжнародних партнерів України виникнуть два питання: яка з структур відповідає за безпечність та оскільки змінилася структура компетентного органу, то варто переглядати наші з вами відносини щодо безпечності продукції. Варіант другий – правильний – завершити передачу функцій СЕС від МОЗ до Держпродспоживслужби. Важлива проблема для обох варіантів – дефіцит кваліфікованих кадрів для роботи в СЕС, бо система освіти за останні 4 роки не випустила жодного фахівця. Вважаю за необхідне підсилити співпрацю МОН науки із профільними вишами для відновлення підготовки кваліфікованих кадрів для галузі“, – зазначив пан Супіханов.

Володимир Лапа, колишній голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів стверджує, що ми захоплюємося ліквідацією або поновленням органів, але питання правильно слід ставити в інший спосіб – як максимально ефективно виконувати функції за мінімальних затрат або регуляторного навантаження.

Зараз в епіднагляді (якщо не враховувати уповноваження заступника міністра охорони здоров’я  на виконання функції головного санітарного лікаря в сфері епідеміологічного нагляду) на законодавчому рівні ситуація навіть дещо гірша, ніж, наприклад, по ветеринарному контролю або харчової продукції, коли головний інспектор може накласти обмеження у випадку загрози життю або здоров’ю, а  лише потім звертається до суду або закріплює це рішенням ДНПК. 

Зрозуміло, що з урахуванням нинішніх ризиків (власне, й до цього) ситуація має бути змінена. Уповноваження рішенням КМУ може бути тимчасовим кроком, який необхідно закріплювати законодавчо. Не думаю, що є можливість зробити це в частині повноцінного відновлення СЕС (і навіть якщо це буде зроблене на законодавчому рівні – повноцінно реалізувати).  Але закріпити законодавчо статус епіднагляду та інструменти реакції на надзвичайні події необхідно”.

Як повідомив Ілля Ємець, Міністр охорони здоров’я України, це з його подачі прем’єр-міністр погодив відновлення роботи санепідемслужби.

Зараз, як з неба падає цей страшний коронавірус… прем’єр-міністр погодив моє прохання, щоб санепідслужба, яка була зруйнована на протязі останніх років, знову виникла. І я маю довіру прем’єра, щоб виник перший заступник міністра охорони здоров’я-головний лікар санепідслужби. Це абсолютно негайно треба зробити зараз.

Моє завдання зараз – зробити вертикаль. Ця епідемія може стати для нашого суспільства доволі важким ударом, треба щоб МОЗ зараз зробило цю вертикаль – не одна людина, а вся служба”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *