Багато років громади стикались з кримінальним насильством з боку так званих чорних реєстраторів. Групи громадян, яких фінансували структури країни-агресора, створювали громадські об’єднання, оголошували їх юридичною особою — громадою міста і починали через судові тяжби пити кров місцевому самоврядуванню.
Фейкові громади не визнавали легітимності органів місцевого самоврядування і державної влади. Ці випадки розслідувала СБУ, як загрозу державній безпеці.
В Європі така ситуація принципово неможлива. Бо в європейських країнах громади вже сотні років є юридичними особами, а в державах так званого “Східного блоку” ця реформа відбулась після повалення тоталітарних комуністичних режимів. Саме так, як людина є фізичною особою з моменту народження за фактом свого існування, так само і громади в країнах Європи є органічними юридичними особами й були ними сторіччями до появлення будь-яких реєстрів.
В багатьох країнах Європи юридичними особами є не тільки громади, а й всі рівні управління — і держава, і в країнах з федеральним устроєм — федеральні землі.
Модель повної правосуб’єктності громад передбачає, що громада — юридична особа публічного права з незалежним правом власності й бюджетом, а органи місцевого самоврядування є органами такої юридичної особи й виступають від її імені.
Маючи статус юрособи, громада зможе не тільки оскаржувати якісь конкретні дії держави, але й саме право держави втручатися в повноваження громади.
Майно, яке є у громади, належить безпосередньо громаді — юридичній особі. Не десяткам департаментів, як зараз, а безпосередньо ОТГ, як цього вимагає Конституція.
Наявні юридичні особи, відділи та департаменти виконавчих органів, стають простими підрозділами, а статус розпорядника бюджетних коштів має безпосередньо громада, з рахунків якої здійснюються платежі.
Іноді кажуть, що це буде незручно, і міста не впораються. Але давайте будемо чесними, навіть така велика організація, як ПриватБанк з мільйонами вкладників, є єдиною юридичною особою і не має з цим жодних проблем.
Громада-юридична особа отримує право укладати договори з фізичними та юридичними особами, може отримати повноцінні кредитні рейтинги для позик та кредитів.
Також важливо розуміти, що банкрутство юридичних осіб публічного права неможливе.
Таким чином, громада як юридична особа — це не якась структура над місцевим самоврядуванням, яку можна забрати чи щось з нею зробити. Навпаки, це реалізація правосуб’єктності громади й інструмент в руках самоврядування по відстоюванню своїх самостійності й автономності.
Такий статус передбачає і додаткові можливості судового захисту. Закріплення статусу громади-юридичної особи в Конституції означає і відповідне право оскаржувати закони, які втручаються в самостійність і автономність місцевого самоврядування в Конституційному суді. Без цього статусу громади не можуть бути суб’єктними для таких позовів. Право громад на оскарження дій держави в Конституційному суді активно обговорюється в рамках конституційного процесу, і його підтримують всі учасники.
З іншого боку, громада-юрособа стає єдиним центром відповідальності. Кожен житель громади отримує можливість позиватися до громади, як суб’єкта права і не матиме думати, який департамент чи відділ винний в порушенні його прав. Так само зможе діяти й держава.
Тобто, громада повністю автономна і розв’язує свої задачі та проблеми всередині, а якщо у когось є претензії — то і позиваються вони на пряму до громади.
Але, повертаючись до початку, — тема викликає великий острах через минулі кримінальні дії чорних реєстраторів. Тому під час обговорень разом з експертами та колегами з міжнародних організацій визначено позиції, які треба враховувати при розгляді цього питання:
- чи потрібні зміни в інші закони та, якщо потрібні, то які?
- чи варто впроваджувати статус юридичної особи для громад чи, у випадку його впровадження, також для інших адміністративно-територіальних одиниць?
- яка процедура потрапляння громади в єдиний державний реєстр, хто має вносити туди громаду?
- скільки часу потрібно для зміни статусу громад та на перехідний період в цілому?
- як має бути влаштований перехідний період?
- яким має бути фінансовий бік цього питання — хто буде розпорядником бюджетних коштів та як зміна статусу вплине на бюджетні відносини;
- як вплине статус громад як юридичних осіб на можливості держави в змінах адміністративно-територіального устрою?
- чи несе статус громади як юрособи загрози сепаратизму чи федералізації?
Після отримання відповідей на ці питання буде прийматися остаточне рішення.
“Моя позиція, як голови підкомітету місцевого самоврядування, така: під час змін Закону про місцеве самоврядування та змін до Конституції в частині децентралізації у нас виникле унікальне вікно можливостей назавжди захиститись від чорних реєстраторів громад, інтегрувати наше законодавче поле з європейським і покинути клуб Росії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану, в яких місцевому самоврядуванню відмовились давати повну правосуб’єктність”, – вважає Дмитро Гурін, голова підкомітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення.
Він вважає за необхідне прийняти рішення на користь місцевого самоврядування і захисту його прав.
За матеріалами «Децентралізації».