Затяжні дощі у червні і першій декаді липня створили виняткові умови для вирощування зернових в Одеській області. Після попередніх двох сезонів, коли аграрії втратили до 70% врожаю через небувалу посуху, тепер тривожаться через велику вологість і ризики, які вона несе. Проте в Одеському селекційно-генетичному інституті аграріям радять докласти максимум зусиль, щоб зібрати збіжжя вчасно.
В Одеському селекційно-генетичному інституті кажуть: загалом рівень вологості на озиму пшеницю вплинув дуже гарно. Сорти місцевих селекціонерів показали чудові результати, – особливо в господарствах, де не порушували агротехнічні прийоми, вчасно вносили добрива, захищали посіви впродовж вегетації, розповідає Микола ЛИТВИНЕНКО, завідуючий відділом селекції насінництва пшениці Одеського селекційно-генетичного інституту. Він вже 50 років працює в інституті, займається саме селекцією пшениці. Каже, це третій рік поспіль, який має виняткові особливості за зволоженням. І якщо два попередні роки спостерігалась засуха, то у 2021-му, починаючи з квітня місяця, були регулярні опади. Вони й посприяли тому, що пшениця почала інтенсивно розвиватися й набирати масу.
“Сорти озимої м’якої пшениці селекційного інституту, вони мають особливість і це саме одеські пшениці, – вони здатні кущиститись і пізно восени, і взимку, коли сприятлива температура, і весною, коли рання вегетація і є прохолодний період, достатній для кущення. Якраз ці умови у нас склалися. Тому навіть на пізніх посівах та необхідна густота утворилась”, – пояснює Микола Литвиненко.
Сорти озимої пшениці, розроблені Одеським селекційно-генетичним інститутом, займають до 90% аграрних площ Одеської області, показали цього року дуже гарні результати. Проблем з виляганням через буревії й зливи немає, через які тривожились аграрії з Бессарабії, можна не боятися. Вони припали лише на перші дні жнив.
“Тотального вилягання в області немає. Я проїхав з півночі на південь всю область, місцями десь є вилягання, але в цілому пшениця стоїть. Тому цей фактор не є основним для збирання врожаю”, – ділиться науковець.
Проте у липні, зауважує він, ще прогнозують зливи при досить високих температурах. Тому завдання одеських фермерів – зібрати врожай у максимально стислий період. Ще один маленький секрет – по можливості підсушити зерно за потреби, радить Микола Литвиненко. Потрібні спеціальні сушилки, а якщо їх немає, то можна піти природнім шляхом: перекидати, перелопачувати пшеницю на токах, щоб вона не злежувалась і не втратила свої позиції. А ще дуже важливо захистити збіжжя від хвороб рослин, для цього аграріям варто застосовувати спеціальні засоби захисту.
Ще один визначний науковець Одеського селекційно-генетичного інституту, який все життя віддав аграрній науці Анатолій Лінчевський, зазначає: зміни клімату змушують аграріїв прораховувати свої ризики наперед. Проте 90% ячменю – це сорти Одеських селекціонерів, і вони якнайкраще підходять до наших умов.
Пригадує Анатолій Адамович зі свого досвіду цікаву історію, як колись працював у Лівії, довелося на прохання тодішнього лідера Каддафі придумати сорт, який би дозрівав у надпосушливих умовах. Роки минули, а той сорт “Адаптерсталкер” став настільки популярним, що й зараз користується успіхом в Україні. Бо й у нас тепер – вже субтропічний клімат.
“Незважаючи на те, що є маса нових сортів, одеські сорти ячменю найбільш поширені. Тому що в Україні була страшенна посуха, врожаї ніякі не давали, особливо іноземні сорти, засилля яких є в Україні. Дуже знаменитий сорт “Вакула”, ярий шестирядний , він дає кращий результат ніж в озимої пшениці. Сіється щорічно на площі 5 мільйоні гектар, Росія, Казахстан, Киргизстан, Північний Кавказ“, – ділиться Анатолій Лінчевський.
Анатолій Лінчевський – академік Національної Академії аграрних наук в Україні, є розробником 82 сортів ячменю. Цього року, каже, завдяки рясним дощам, врожай обнадіює показниками. Головна шкода від злив та шквалів, які припали на перші тижні липня – вимивання з ячменю крохмалю.
“Ці опади принесли дуже багато неприємностей, ми своєчасно не змогли зібрати озимий ячмінь. Хоча врожаї його досить високі, але вони могли бути більші, якби нам погода дозволила своєчасно зібрати. Ми збирали 7-8 тон у нас в інституті, але ми по тонні втратили. Бо ячмінь встиг поклякнути, і подекуди ліг на землю і збирання було дуже складним”, – розповів Анатолій Адамович.
Ячмінь – набагато витриваліша культура, здатна вистояти і за дощів, і за посухи. Минулого року, каже Анатолій Адамович, пшениця загинула на 70% площ, ячмінь – лише на 30-ти. Але готуватися до непередбачуваних погодних катаклізмів потрібно, – бо зміни клімату неминучі, прогнозує науковець.
“Земля переходить на новий рівень енергетики. І оце що сьогодні там заливає, там висихає, урагани все змітають – це наслідки зміни нахилу Землі, вони й призводять до таких потужних катаклізмів. Вся Європа затоплена, від Англії, Франції, Ірландії, Швеції, Німеччина… І трохи Україну потрясло, але дуже ніжно, так би мовити, потрясло, Україна вистояла”, – резюмує селекціонер.
Не просто вистояла – а ще й порадувала потужним врожаєм цього року. Ячмінь Одеська область зараз збирає по 57 центнерів з гектару, – а можна й більше, впевнені одеські селекціонери. Якщо фермери дослухатимуться до їхніх порад.
Більше – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна