Як святкували Купальську ніч колоритні бесарабські громади. ФОТО

Старокозаче

Мальовничі краєвиди, місцеві прадавні ріки, степи і ниви, де дозріває хліб – так сьогодні виглядає південна частина Одещини, що спрадавна зветься Бессарабією. Білгород-Дністровський, Татарбунарський райони, Арциз, Сарата, Кілія, Вилкове, аж до Болграда, Тарутино, Рені й Ізмаїлу, – містами й селами пишно прокотилося традиційне українське свято. Свято, оповите таїнством любові, і бере свої витоки аж з язичництва, припадає на ніч з 6 на 7 липня, коли українці традиційно відзначають Івана Купала.

У Старокозацькій об’єднаній громаді, що у білгород-Дністровському районі, святкове дійство доповнили обрядовими піснями, танцями та національними костюмами. На свято завітали народні колективи з села Крутоярівка  – “Бриулець” та “Церенкуца”. Заквітчані вінками, сплетеними з духмяних трав, діти й дорослі пригадали обрядові традиції, пов’язані зі святом, спустили на воду віночки, загадавши бажання.

Старокозаче

Жителі Лиманської громади, що в Татарбунарському районі Одещини, відчули позитивну атмосферу свята, у рамках якого відбулись концертна програма, хороводи, купальське вогнище, конкурси та смачне пригощання.  Усмішки, гарний настрій, позитивні емоції – все це зарядило людей на цілий рік.

лиман

Лиманська ОТГЦей день завжди був пов’язаний з містичними прикметами й таємними обрядами. Свої витоки свято Івана Купала, або Іванів день бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі. Але після християнізації Київської Русі назва цього дня доповнилося ім’ям Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігався з купальським святом. Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок. Кожен вважає за честь очиститися вогнем, тричі перестрибнувши через багаття.

Авторка – Оксана Піднебесна

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *