В інформагенції «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему «Зміни в початковій мистецькій освіті: міфи та реальність», під час якої були окреслені нагальні питання з розвитку мистецької освіти в Україні.
Перший заступник Міністра культури України Світлана Фоменко наголосила, що Закон України «Про освіту» окреслив нові умови функціонування і розвитку освіти, і Мінкультури, як центральний орган виконавчої влади у сфері культури, має реалізовувати визначену ним політику, що в тому числі, включає обов’язок привести власні нормативно-правові акти у відповідність до Закону України «Про освіту». Так само Мінкультури має розробити і затвердити передбачені цим Законом галузеві акти законодавства. Питання мистецької освіти для сьогоднішньої команди Мінкультури є пріоритетним, що зафіксовано в Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду.
«За останній період було реалізовано багато кроків, розроблено документів як обов’язкового, так і рекомендаційного характеру. У 2017 році була затверджена Концепція сучасної мистецької школи, в якій окреслені основні принципи, зміст мистецької освіти, і в рамках цієї концепції було розроблено Положення про мистецьку школу і Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури. Наразі триває затвердження типових освітніх програм початкової мистецької освіти відповідно до плану дій Уряду», – повідомила Світлана Фоменко.
Перший заступник Міністра закликала всіх ознайомитися із зазначеними документами, які абсолютно спростовують будь-яку недостовірну інформацію з цього питання, у тому числі в соціальних мережах.
«Щодо типових освітніх програм та строків навчання в мистецьких школах. Сьогодні поширюється інформація щодо скорочення Міністерством строку навчання в мистецьких школах до 4 років. Звичайно, це не правда», – зазначила Світлана Фоменко. – У Положенні про мистецьку школу визначено, що початкова освіта складається з трьох етапів, і перший – елементарний – дійсно складає 4 роки, наступний середній (базовий) становить 5 років і далі поглиблений 2 або 3 роки. І вони охоплюють весь строк здобуття повної загальної середньої освіти. Сьогодні основний курс навчання в мистецькій школі триває від 6 до 8 років, Мінкультури пропонує 11-12 років. Тож про жодне скорочення строку навчання в школі не йдеться».
Вона також запевнила, що ніякого «скорочення» обсягу навчального навантаження не буде. Типовими освітніми програмами встановлюються мінімальні вимоги до змісту початкової мистецької освіти на відповідному рівні та мінімального обсягу навантаження на одного учня, щоб він зміг опанувати визначений освітньою програмою мінімальний зміст освіти. Ці вимоги є мінімальними, які не можна зменшувати. Якщо мистецька школа має можливості надавати більший обсяг змісту початкової мистецької освіти та гарантувати отримання учнями відповідних результатів навчання, вона може встановлювати і більший обсяг навчального навантаження як загалом, так і в межах навчальних дисциплін, що вітається Мінкультури.
«Ми знаходимося на завершальних етапах реформи децентралізації. Тобто, Мінкультури не має прямого і безпосереднього впливу на те, що відбувається в регіонах, саме тому ми маємо визначити мінімальні стандарти, нижче яких жодний орган управління не може піти. З іншого боку децентралізація дає дуже широкі повноваження на місцях, кожна мистецька школа може розробляти свої освітні програми. Менше ніж ці норми Мінкультури не можна, більше тільки вітається», – говорить Світлана Фоменко.
За результатами проведених досліджень та опитувань експертами було встановлено, що переважна більшість мистецьких шкіл протягом тривалого часу не виконує нині поки що діючі нормативи, закладені в типових навчальних планах. Наприклад, якщо розглянути виконання навчальних планів з музично-інструментальної освіти, то за інформацією маже всіх областей та м. Києва, повністю типові навчальні плани (100% показник) виконують тільки 14,5 % мистецьких шкіл. Переважно це школи м. Києва, Харкова та інших великих міст. Тобто понад 85% шкіл не дотримуються нормативних обсягів навчального навантаження. Звісно, можна говорити, що це відбувається тому, що ці школи не фінансуються належним чином. Але фінансування мистецьких шкіл здійснюється з місцевих бюджетів, бюджетів громад, і відповідальність за таке фінансування лежить виключно на них.
«Це більше завдання громади, батьків учнів та очільника школи, які мають дискутувати і доводити своїм партнерам із місцевих органів влади щодо потреби функціонування мистецької школи та збільшення її фінансування», – зазначила Світлана Фоменко.
Необхідність же включення варіативної частини до освітніх програм є вимогою Закону України «Про освіту», відповідно до якого кожна освітня програма повинна включати варіативну та інваріативну складову. У позашкільній освіті варіативність має бути забезпечена значною мірою, навіть більше, ніж у загальній середній освіті, оскільки позашкільна, у тому числі початкова мистецька, освіта здобувається з урахуванням потреб, інтересів і талантів учнів.
За вимогами Закону учні мистецьких шкіл мають право на вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання. Варіативний складник типової освітньої програми є таким самим обов’язковим, як і інваріантний. Тому ні школа, ні орган управління нею, ні її засновник не можуть відмовити учням у виборі варіативного компонента в межах освітньої програми. Інша річ, що обсяг такої варіативності (кількість годин на її забезпечення) визначається школою в її власній освітній програмі в межах своїх можливостей.
«Міністерство культури намагається робити все необхідне для того, щоб мистецька освіта не тільки зберігалася, а й розвивалася та повністю співпадала з тими тенденціями та реформами, які проводяться в інших галузях. У рамках цієї реформи жодного скорочення бути не може, навпаки, ця реформа покликана залучити якомога більше молодого, талановитого, фахового кадрового персоналу. Ми чуємо, читаємо, вивчаємо і враховуємо всі пропозиції, які є конструктивними», – зазначила Світлана Фоменко.