Ще наприкінці лютого керівники агропідприємств Кілійщини направили письмові звернення до Національної комісії держрегулювання в сфері енергетики з проханням про сприяння в питанні врегулювання ціни на електроенергію для зрошення. Також звернулися до голови Одеської обласної ради Анатолія Урбанського і до Одеської обласної державної адміністрації з проханням передбачити в обласному бюджеті кошти на підтримку зрошуваного землеробства області, згідно до Програми розвитку агропромислового комплексу.
Однак час минув, а відповідей у чиновників забракло. Ситуація, що складається, близька до критичної. Через відсутність вологи озимі з розвиненою кореневою системою ризикують просто загинути, незважаючи на всі вжиті зусилля і витрати аграріїв і своєчасно внесені на посівах добрива.
Водопостачальник в особі Кілійського міжрайонного управління водного господарства, який володіє правами на здійснення водоподачі, готовий забезпечити поля водою. Однак вся заковика в ціні. Аграрії виявилися загнаними в кут: або укладати договори за пропонованою ціною, або дивитися, як гине врожай. В одному випадку на аграріїв чекають величезні витрати, в іншому – фактичне банкротство господарств.
У цей непростий час Кілійська райдержадміністрація вчергове зібрала за «круглим столом» водоспоживачів – керівників агропідприємств – і водопостачальника, в особі представника КМУВХ. Але і це не дало можливості ні вирішити проблему, ні навіть зрушити її з мертвої точки. Заступник голови РДА Михайло Дамаскін дав загальну оцінку ситуації в районі:
“Рівень вологи критичний. На сьогодні через відсутність вологи добрива «не працюють». Озимі жовтіють. Якщо протягом двох-трьох тижнів земля не отримає вологу, то вегетативного розвитку не буде, і врожаїв хороших теж. Ми націлювали управління водного господарства, щоб з 1 квітня почати в районі зрошення. У СПК «Дружба» і «Росія» вже запустили зрошувальні системи. Однак при сформованій ціні господарства йдуть на збільшення собівартості продукції, вирощеної на зрошенні. Рік буде складний в питанні зрошення”, – зізнався Михайло Васильович.
Начальник відділу агропромислового розвитку Кілійської райдержадміністрації Григорій Козлов зупинився на конкретних причинах ситуації, що склалася.
“У Кілійському районі 10 тисяч зрошуваних земель, з яких 4,5 тисячі гектарів відведено під рис. Щорічно на зрошення подається більш 160 мільйонів кубів води. У 2018 року господарства району за спожиту на зрошення електроенергію оплатили 18 мільйонів 471 тисячу гривень. В цьому році, при умовах, що склалися, витрати на електроенергію складуть вже 31 мільйон 399 тисяч. А якщо врахувати і без того збільшені витрати на зарплату, орендну плату, яку в районі підняли з 3 до 8%, паливо, добрива, то збільшення цін на електроенергію рубає аграріїв під корінь. У минулому році сільгосппідприємства району заплатили по орендній платі 81 мільйон 36 тисяч, що на 31 мільйон більше, ніж в попередньому. Сплатили ПДФО на суму 13 мільйонів, проти 8 в позаминулому. Витрати сільгоспників водному господарству на електроенергію в минулому році склали 24 мільйони гривень, а в цьому вже буде 43,5 мільйона. Якщо раніше ситуацію рятував нічний тариф, то в цьому році його скасували, і в аграріїв немає можливості економити. Сільгоспформування втрачають конкурентоспроможність. Економічна доцільність вирощування рису та інших культур на зрошенні стоїть під питанням, – поділився Григорій Семенович.
На допомогу держави розраховувати аграрії не можуть, як і скористатися компенсаціями, які пропонують державні програми, бо банківські умови, кажуть, є вигідними тільки великим холдингам. Тому ситуацію, що склалася в сфері зрошення, начальник відділу агропромислового розвитку РДА назвав зашморгом на шиї господарств. Якщо у «рисовиків», як називають на Кілійщіні сільгосппідприємства, які спеціалізуються на вирощуванні рису, час ще є, оскільки дана культура пізня, і її посів ще попереду, – то вирощувачам озимих і ранніх зернових час бити на сполох.
Особливо гостро проблема стоїть в СПК «Росія». Як розповіла керівник сільгосппідприємства Устина Чеботарьова, ситуація в господарстві критична.
“Поки вода доходить до нас по сухим каналах, поки насититься система, її витрачається дуже багато. А за все платити повинні ми. Управління водного господарства відмовляється вести розрахунок від нашої точки введення, змушуючи нас платити за всю воду, яка втрачається ще на шляху. І ні на які розмови або поступки не йде. А це колосальні кошти. Але ми в безвихідній ситуації. Нам без води ніяк не можна, тому в збиток собі йдемо на всі умови. Нам треба рятувати свої посіви і в терміновому порядку поливати, щоб виростити врожай і розрахуватися з людьми, які довірили нам свої паї, і з робочими по зарплаті”, – поділилася Устина Пилипівна.
Була у аграріїв можливість почути і начальника КМУВХ. Олександр Іваненко розповів, що на даний момент у підприємства підписано 17 протоколів-намірів. У Кілійському і Ізмаїльському районах будуть зрошуватися 12 тисяч гектарів, з яких 5100 тисяч га – рисові ниви. Олександр Опанасович зазначив, що вище керівництво зобов’язує підприємство підняти зарплати працівникам. Це, безсумнівно, відбилося б на тарифах. Однак, в свою чергу, за послуги водоподачі, на відміну від злетів ціни на електроенергію, як стверджує керівник КМУВХ, постачальники піднімають вартість лише на 1 копійку на рисі і на 5 – на інших площах.
“Збільшення вартості послуг з подачі води буде незначним. Ми вже зробили пробні запуски системи подачі і всмоктуючих ліній. Устаткування працездатне. Підписуємо договори і починаємо працювати”, – запевнив керівник КМУВХ.
Це, здавалося б, повинно було трохи заспокоїти аграріїв. Однак вони, як досвідчені економісти, за лічені секунди визначили, що ці копійки на їх площах і при втратах води на водоподачі обійдуться сільгоспвиробникам у тисячі гривень.
Але, незважаючи на всі складнощі, з 2 квітня поливний сезон в районі стартував. В даний час адміністрація разом в керівниками агропідприємств готує письмове звернення до керівництва Облводгоспу.
Зазначимо, раніше в Кілійському районі було 85% зрошуваних земель. Зараз лише 10 тисяч га на зрошенні. І при умовах, що складаються, їхня кількість може продовжувати скорочуватися.
Автор – Анна Булій