Урбанський

Анатолій Урбанський: відсторонення Степанова не пов’язане з результатом виборів на Одещині

Голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський в інтерв’ю СИЛІ ГРОМАД пояснив результати голосування у першому турі “президентських перегонів”; розповів, чому здивований флешмобом #Чеснівибори на підтримку Максима Степанова, а ще – чому так повільно створюються ОТГ на Бесарабії. А також пояснив, чому не довіряє Зеленському і чому Україна – не навчально-тренувальна держава для вчорашніх артистів.

Як Ви розцінюєте останні події в Одеській ОДА, зокрема відсторонення Максима Степанова від посади голови Одеської ОДА. Чи це бува, не демарш проти Президента на користь іншого кандидата, що лідирує у виборчих перегонах?

Обласна державна адміністрація – це інша гілка влади. Є виконавча влада і законодавча, а я – представник законодавчої влади. По своїй роботі я вам відповім на всі питання. Стосовно обласної держадміністрації було рішення Президента, воно підтримане Кабміном, я не вправі давати якісь оцінки діям Президента. Голова ОДА Максим Володимирович Степанов – безпосередньо підлеглий Президента. І якщо в нього виникли питання до Максима Володимировича, а Максим Володимирович не зміг на них відповісти, – значить він вчинив так, як вважав за потрібне.

Я можу лиш сказати одне, що протягом майже двох років Максим Володимирович в порівнянні з попередником, – це значно інший рівень, він державний діяч і керував ОДА в рамках своїх повноважень. У нас з ним виникали суперечки, – безумовно, як у всіх, на рівні законодавчої і виконавчої гілки влади, але в суперечці народжується істина.

Мережею ширяться такі думки, що Степанов нібито вів подвійну гру, і що будучи призначеним на посаду Президентом, одночасно співпрацював зі штабом Зеленського. Вам про це щось відомо?

Мені про це не нічого не відомо. Все, що викликає моє найбільше нерозуміння, – це флешмоб «За чесні вибори» на підтримку Максима Володимировича. Бо якщо подивитись на карту голосування Одеської області, воно майже всюди пройшло рівномірно, як і по всій країні. Наша область нічим не краща чи гірша за інших. Скажімо, у Харкові результат гірший ніж в Одесі, Миколаївська область – там ніхто Савченка ж не знімав, Херсонського губернатора зняли, але там вірогідно, через справу Гандзюк, Запорізька область, Дніпропетровська так само як і ми проголосували – але подібних скандалів в інших областях нема.

Тому я хочу сказати, що Президент Порошенко неодноразово підкреслював, що він проповідує  тільки демократичні цінності, і прагне щоб максимально прозоро вибори пройшли, з мінімальними порушеннями. Про ситуацію, яка склалась, напевно я міг би сказати щось більше, якби я був співробітником ОДА. Якщо ви чекаєте від мене, що я буду поливати брудом, коментувати плітки… Я коментую тільки ті рішення, які я знаю. Я не люблю ганьбити попередників, нікому не клею ярликів, не коментую те, в чому не впевнений на 100%, і не люблю говорити про те, що вище моєї компетенції.

А як Ви поясните результати виборів, коли в Одеській області на першому місці опинився Зеленський, на другому – Бойко, і аж на третьому – чинний Президент Порошенко. Хіба це не вирок чинній владі, в тому числі представнику президентської гілки, який її тут представляв протягом останніх років?

Одна з основних реформ нашої держави – реформа децентралізації. Це реформа, про яку говорили всі 27 років, а зміг реалізувати її тільки Петро Олексійович. Завдяки цій реформі ми отримали вагомі фінансові ресурси, частково залишаються податки на місцях, причому всіх рівнів. Це дало можливість нам і місцевому самоврядуванню вирішувати ті питання, які не вирішувались понад 20 років. І ця заслуга Президента, на жаль, на місцях має різне трактування. Є люди, які приписують собі ці заслуги, а не розвитку країни.

Все ж поверну Вас до питання: чому Бойко – на другому місці, чому хоча б не Порошенко?

Знаєте, Україна ділиться електорально. Як власне, будь-яка держава, ті ж Сполучені Штати Америки. Тут наш найпівденніший регіон, не можу сказати проросійський, але який традиційно більше електорально схилявся до колишньої партії регіонів, а зараз до Оппоблоку, представником якої є в тому числі Юрій Бойко. Тому він й опинився на другому місці.

А Ви, до речі, за кого голосували ?

Я на відміну від своїх колег, які тримають це в таємниці, скажу, що голосував за Петра Олексійовича Порошенка і буду за нього голосувати в другому турі. Це навіть дивне питання. Я не приховую таких речей, якщо я є представником цієї партії, для мене це питання не є секретом.

Особисто я займався виборами на своєму окрузі, і на жаль, довіра до влади в цій частині України продемонструвала ті результати, які є.  Проте я переконаний, що багато хто з людей,  які подивляться на ситуацію, яка складається в державі, більш ретельно придивляться до кандидатів в президенти, і зроблять правильний вибір.

От Ви торкнулися децентралізації. Моє питання стосується 8 районів Бесарабії, – а взагалі по Одеській області разом 11 районів, – де на 4 році впровадження реформи з децентралізації, яку називають однією з найуспішніших реформ влади, досі не утворено жодної громади. Ваш округ в тому числі – Ізмаїл, Рені, частина Болградського району… З чим це пов’язано? Звинувачують між іншим, і обласну раду, що вона не затверджує перспективний план створення ОТГ, який їй підготувала Одеська ОДА, яка його розробляла, вдосконалювала, то чому не виносили на сесію?

Ви трохи некоректні в питанні, бо на сесію виносили перспективний план, коли це необхідно. В нас є повна домовленість з представниками різних політичних сил  і ми у перспективний план розвитку вносимо тільки ті зміни, які підтверджені. Приміром, три села вирішили об’єднатися в ОТГ і визначили  центр громади, тоді ми вносимо ці зміни до плану. Нагадаю, що реформа має на увазі добровільний принцип утворення громад. До речі, у нас нема проблем, які окремі політичні сили намагаються нав’язати, пов’язану з малими народностями. Це роздута проблема, що наприклад, молдавське село не хоче об’єднуватись з гагаузьким чи болгарським. Не в цьому проблема. Проблема лиш у тому, що на півдні Одеської області населені пункти – самодостатні. Вони не бачать поки що економічної доцільності створення єдиної громади. Якщо порівняти села на півночі області, де в середньому населення складає до 1,5-2 тисяч людей, то на півдні Одеської області  1,5-тисячне село вважається маленьким. У нас там є села по 5 тисяч людей, 7 тисяч…

Але вони по суті, не утворили громади, уже за ці роки вони могли б отримати чималу інфраструктурну субвенцію, почали б  здійснювати зміни, проекти?

Люди до всіх реформ відносяться з пересторогою, особливо на півдні Одеської області…

А може їм погано роз’яснювала влада, – про те, які переваги несе децентралізація?

Я вам скажу, що серед моїх колег є й противники цієї реформи. Моя особисто думка, якщо люди, мої виборці вирішать, «за» чи будуть «проти» об’єднання – я захищатиму їхні інтереси. Я як голова обласної ради і як депутат наводив своїм виборцям всі аргументи. Більше того, на початку цієї реформи було кілька екскурсій на північ Одеської області – у Балтську ОТГ, їздили переймати досвід до Польщі. Вони все бачили, зрозуміли, але не можна людей ламати через коліно, потрібно спокійно прийти до цього рішення. Мені приємно, що ця проблема зрушила з мертвої точки. Я досить часто буваю як в Ізмаїлі, так і в Рені, зустрічаюсь з сільськими головами, там вже вимальовуються громади, і питання зараз скоріше вже не в об’єднанні, а в процедурі об’єднання. Дуже активно обговорюється, хто саме буде центром в нових територіальних громадах.

Ще раз хочу сказати, особливо в Ізмаїльському районі, там села – самодостатні, в яких саме завдяки децентралізації суттєво зросли бюджети, і деколи нема розуміння, чому ось у нас є свій бюджет, а ми маємо в загальний бюджет давати – в громаду, як раніше в район і так далі? Я намагаюся пояснювати, що центр громади зможе розвиватися за рахунок своїх доходів, а прилеглі території зможуть отримувати кошти і з державних субвенцій, в тому числі і за рахунок обласного бюджету, в рамках бюджету розвитку. Є ще багато програм, в яких громади можуть брати участь, перебуваючи як у статусі ОТГ, так і в статусі місцевих рад.

Яка позиція фракції БПП в облраді стосовно останніх подій в Одеській ОДА?   

Ми ще не збирались. Ви прийшли до мене, і ми одночасно дізнались, що Кабінет Міністрів відсторонив голову Одеської ОДА. Але позиція фракції БПП міститься у нашій назві – Блок Петра Порошенка, Президента нашої країни. І Максим Володимирович безпосередньо підлеглий Петра Олексійовича, які там відбулися питання, – але однозначно ці питання не пов’язані з виборами. От тут я готовий прокоментувати, для мене, повторюся, це був незрозумілий флешмоб.  Одеса проголосувала, ми всі за чесні вибори, щоб волевиявлення людей було справжнім, таким як воно насправді є.

Як думаєте, чому люди все ж віддали перевагу Володимиру Зеленському? Це зневіра чи протест, як цей результат пояснити?

По-перше, це було голосування лише першого туру. Давайте дочекаємося результатів другого туру. Я не виключаю, що люди більш предметно і скрупульозно будуть вивчати обох кандидатів і прийматимуть рішення в другому турі з ще більшою відповідальністю.  У Володимира Зеленського була потужна піар-компанія. Та ми з вами ніяк не можемо почути його реальну програму. Ту програму, що я читав, – це такі постулати, які є у всіх кандидатів, конкретики нема жодної. Люди вірять в популізм, а не реальним справам, от в цьому проблема.

У нас йде негатив масовий на діючу владу. При всьому тому, що зроблено, агресивна політика ллється з екранів. Я не довіряю Володимиру Зеленьскому  по одній простій причині:  бо я сам колись був таким Зеленським. Я всього 4 роки працюю у владних структурах. До цього я був бізнесменом, успішним чи ні – хай люди скажуть. І прийшовши в політику, я не знав виконавчу владу, бо це велика відповідальність. Реформи – це не махання шаблею. В нас тут вже був руйнівник, що все зруйнував, а взамін нічого не пропонував.

Маєте на увазі Саакашвілі ? Принаймні його прізвище на цій посаді було у всі зна вустах…

В тому-то й справа, що хорошого керівника області не повинні помічати. Мені знадобилося 4 роки, щоб зрозуміти, як працює державна машина. І то на рівні області, – на рівні держави в мене є розуміння, що я не є великим спеціалістом. Але я дуже відповідальна людина, я не можу взятися за справу, в якій не розбираюсь. А коли кажуть, мовляв, «нічого – ми його навчимо». Що значить навчимо? За чий рахунок? Ми з вами що – навчально-тренувальна держава?! Чи у вас, чи у мене, є ще одне життя? Ні, я живу одне життя. І чекати 5 років я не готовий. Тому я голосую за те, що я розумію і бачу. До того ж, економіка не може кожні 5 років отримувати новий курс держави. Вона тільки починає звикати до розвитку, починає приносити перші результати – і ми говоримо: ні, все погано стало і міняємо на інший курс. У нас все це вже було: Ющенко, потім прийшов Янукович, «міцний господарник», і зараз приходить веселий артист, який зняв фільм і красиво говорить, але по сценарію, а не в житті. Ви розумієте, яку відповідальність він на себе бере?

Ось чому мій вибір не на користь Зеленського. Для початку треба зрозуміти, що є гальмом для розвитку держави, а те, що ми бачимо зараз – це просто популізм. Крім того, викликає  занепокоєння, що ми не бачимо реальних програм і відповідей на поставлені питання. Тому що в ті моменти, коли Володимир Олександрович не актор, а політик, і відповідає на озвучені питання, його рейтинг починає падати катастрофічно. Так, люди хочуть змін, і хочуть їх швидко. Але для того щоб їх побачити, немає чарівної палички. На жаль, нема такої кнопки, натиснув – і вже у Швейцарії живемо. Кожна держава проходила свій довгий шлях до процвітання. За той короткий час, що ми прожили, ми поступово просуваємося до того життя, яке ми хочемо мати в нашій державі. Тільки зараз ми знову міняємо курс.

А як на рахунок нових облич в політиці, яких так чекають виборці?

Переконаний, що нових облич в політиці ми не побачимо. Побачимо старі, які деякий час не були публічними, чи основними драйверами на повістці політичного життя. Я дуже хотів би помилятися. Але якщо це відбудеться ось таким чином,  то кредит довіри, яке суспільство зараз видало Володимиру Олександровичу Зеленському, він різко впаде. Але тут є проблема. Ми Президента обираємо на 5 років. Нам 5 років доведеться посипати голову попелом. Все частіше я чую людей, які кажуть – почекайте, жарти жартами, але ж це питання управління державою! Я виступав перед своїми виборцями, на різних підприємствах, в період передвиборчий, наводжу приклад докеру:  давай я зараз сяду на кран, а ти спустишся в трюм, і я тобі буду вантаж вниз спускати. Каже: «Ні-ні, я так не хочу, ви ж уб’єте мене». – Тоді чому ви думаєте, що державою керувати не страшніше й важче?

Ще дуже люблять порівнювати Володимира Олександровича Зеленського з Президентом США  Рейганом. Але ж Вілсон Рейган актором був невелику кількість років. Очолював профсоюз кіноакторів США, після чого тривалий час був в партії республіканській, потім був 2 рази губернатором Каліфорнії, потім програв вибори, і аж наступного разу він виграв вибори президента Сполучених Штатів. У цієї людини був бек-граунд, була зрозуміла його програма. Ми ж зараз в Україні маємо сум’яття, що викликає велике занепокоєння.

А прибрати «свинарчуків» з нашого життя необхідно. І ми це поступово зробимо. Але неможливо випалити каленим залізом всіх за одну мить, це ж не Варфоломіївська ніч чи «ніч довгих ножів» – це вже диктатура, зовсім інша частина історії. Вірю, що 21 квітня ще більше людей зрозуміє, що голосувати «по приколу» не можна. Країна у нас одна, і кожен з нас несе за неї відповідальність.

Записала Оксана Піднебесна

Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *