1 квітня 2019 року зрошувальний сезон на Одещині розпочне Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю. Між тим, існує великий ризик відмови фермерів від послуг поливу та зрошування: через відміну “нічного тарифу” собівартість водокористування зросла аж в 4 рази.
Як розповів СИЛІ ГРОМАД керівник БУВР Василь Потоп, минулого року співробітники розпочали поливний сезон 29 квітня. Так планують і цьогоріч – але вже зараз отримують від своїх партнерів великі питання.
“Для одеських аграріїв зараз гостро стоїть питання, чи варто взагалі займатимя овочівництвом, вирощуванням рису, садівництвом та інших культур. Адже тарифи на полив та зрошення на сьогодні досягли 4.50 грн за один кубічний метр води. Це навіть вища ціна, ніж для населення: за питну воду зараз люди платять на рівні 4,15 гривень. Основні наші аграрії, які вирощують овочі, зелень, і мають власну переробку, зосереджені в Біляївському і Овідіопольському районах, вони вже зараз сумніваються, чи можна взагалі спланувати фінансовий рік, чи відмовитись від овочівництва”, – поділився Василь Потоп.
В Одеській області на сьогодні діє 240 насосних станцій. Незабаром розпочнеться робота з заповнення водосховищ. На території регіону 80% фермерів вирощують овочі на поливних системах, 100% – рис, близько 35-40% поливають зернові культури, виноградники і сади.
У Басейновому управлінні повідомляють: через скасування “нічного тарифу” на електроенергію, вартість води, що потрапляє до зрошувальних систем, зросте…аж в 3-4 рази! Раніше, за нижчими цінами водні мережі управління наповнювали водосховища, і подавали воду до господарств. Зараз фермери Одещини, продукція яких напряму залежить від якісного і вчасного поливу, прораховують собівартість майбутнього врожаю. Результати – невтішні.
“Свого часу ми переобладнали свої системи й водомережі, встановили багатотарифні лічильники, технічно регулювали подачу води, щоб здешевити її для споживачів, але зараз це все виявилося недоцільним. Як бюджетна організація ми торгуємося з “Обленерго”, за рахунок тендерів будемо купувати електроенергію дешевше, погодинно. Але навіть з тих 32 мільйонів гривень, які нам може погасити держава, увесь інший тягар здорожчання водокористування ляже на кінцевого споживача, наших фермерів, – каже Василь Потоп. – Ми зможемо зменшити собівартість наших послуг, але вони все одно зростуть хай не в 4, але в 3 рази, і це дуже велике фінансове навантаження на наших товаровиробників”, – резюмує пан Потоп.
Як зазначають в управлінні, собівартість тих самих послуг для аграріїв Херсону й Одеси відрізняється аж у 2,5 рази. Бо приміром, з Дніпра у Херсонській області воду довести у зрошувальні системи простіше й ближче, – пояснюють фахівці. В Одеській області технологічна система більш затратніша по енергоносіям. Адже щоб “довести” воду до фермера, її доводиться 4 рази перекачувати з Дністра “нагору” – до кінцевої точки, користувача.
В Басейновому управлінні припускають, що вже цієї весни чимало одеських господарств, що вирощують свою продукцію на зрошуванні, можуть відмовитися від їхніх послуг. Це може викликати низку проблем – скорочення врожаю, робочих місць, доходів в місцеві бюджети.
Проблема комплексна, – тому в неї має втрутитись держава, аби врегулювати ціни на енергоносії, від яких напряму залежить агрогалузь на Одещині.
Автор – Оксана Піднебесна